Вишнівець та його палац

Навколишні розкішні вишневі сади дали назву цьому містечку, а вже від нього пішло і прізвище роду Вишневецьких. Найвідоміші серед них – Дмитро Байда і Ярема. За іронією долі, один із них був першим козацьким гетьманом, а другий – найстрашнішим ворогом козацтва у часи Хмельниччини.

Перший замок (власне, земляні укріплення) у цих краях з’явився трохи далі, на території сучасного села Старий Вишнівець у 1395 році за князя Корибута Ольгердовича.

У 1640-х князь Ярема будує новий замок, якому суджено неоднократно бути зруйнованим то татарами, то козаками. З 1720 року уже інший Вишневецький – Михайло – зводить на руїнах замчища палац, який ми і бачимо зараз.

У 1744 році рід Вишневецьких згасає, і до початку 20 ст. палацом володіють різні родини і люди. Після Першої Світової він був реконструйований за участі відомого архітектора Городецького.

Спроба зробити панораму.

Природно, що в буремні часи революцій і війн минулого століття усі цінності були вивезені і розкрадені, а що лишилось, загинуло у пожежі 1949 року. Остання велика реставрація відбулась у 2005 році, після чого цей красень у стилі класицизму знову виглядає презентабельно (але вживу – усе одно чомусь не так ефектно, як на фотках).

Одна зі старих брам.

Всередині буде музей, який поступово наповнюється експонатами.

Величезні, на всю стіну полотна.

Крихітні залишки минулих пишних інтер’єрів.

Колись сповнений скульптурами, альтанками і іншими принадами багатіїв парк – тепер просто парк, де загальне зацікавлення викликали хіба що лошаки, які масово тут пасуться.

Нижче палацу – Вознесенська церква.

Із колишніх замкових мурів відкривається панорама села Старий Вишнівець та ставкА на Горині.

У центрі кадру – дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1845-69 рр. будівництва.

На схід від неї – руїни монастиря Кармелітів, заснованого у 1640-х роках князем Яремою, а саме добре видно костел та дзвіницю.

Обійдемо палац ззаду…

… і спустимось до церкви.

Церква старезна, збудована ще у 1530 році як усипальниця Вишневецьких, але після численних руйнувань і відроджень, що випали на її долю, виглядає досить стандартно.

Інтер’єр.

Від неї добре видно старі укріплення в основі палацу, які нагадують нам, що колись тут був замок.

Понад трасою у містечку є іще одна дерев’яна церква, Святої Трійці, – пам’ятка 1892 року.