Дні масової істерії

Коли я приїздив до Кривого Рогу іще всередині квітня, задовго до Великодня, вулиці міста уже там і сям були спотворені точками продажу погребальних вінків і квітів. Зайве казати, що позавчора та вчора вінки були усюди – у всіх квіткових магазинах та стихійних точках, зустрічав я їх у місцях продажу текстильних виробів і навіть на вході у один кінотеатр.

Я не шукав їх спеціально, вони самі так уміло розставлені на кожному кроці. Усе місто перетворилось на траурно-клоунський мурашник.

Ну і сам день X – довжелезні черги з тими ж таки вінками на зупинках, забиті до відмови автобуси, вереск малих дітей, присутність яких на подібних заходах украй важко пояснити. Як і важко пояснити дії тих, хто масово жере і напивається на кладовищах. Православ’ям це не схвалюється, для атеїстів теж, здається, не зовсім логічно. Ви з якої секти чи просто такі голодні?

А рік тому на ті ж самі «проводки» я залишився у Сімферополі і від нічого робити вирішив проїхатись містом, при цьому заздалегідь морально підготувавшись до давки у транспорті. На моє здивування, маршрутки ходили напівпусті, і за всю дорогу я побачив одну тільки бабу з вінком. Як вам це вдається?