А А

Відвертість наших розмов вражає,

Кожне слово пронизане впевненістю, хоч вона і зрадлива

Щирість фраз не переходить на особистості

Ніхто ні від кого не залежний

Ми просто існуємо в одній площині

І пересікаємося лише на відстанні думки

Залежність то ефімерне поняття, але необхідне

для стосунків, для життя, для тієї або іншої залежності

Ми спілкуємося як давні знайомі

хоча з великим примусом формуємо у пам’яті образ один одного

Ти мене не бачив жодного свідомого разу

Ти й не уявляєш моїх маленьких, нічим не примітних сюжетних ліній,

які я вміло збудувала собі за останню ніч

я уявляла все, тебе, мене, нас разом і нашу спільність

Я прожила цю ніч, відчувши себе частинкою тебе

ти цього навіть не усвідомиш,

ти не ставиш мене у рамки тих,

про кого можна було б думати перед сном

я ні про що не жалкую,

ти став маяком на чиє світло я колись можу прийти

можливо не зараз, але я обовязково скористаюся цим шансом

головне, щоб ти про мене не забув

між нами немає нічого спільного

ми просто одночасно загубилися в безкрайніх просторах павутиння

ми не самотні по-житті, але наші сутності прагнуть поєднання

...байдуже з чим/ким

ми заховуємо свої почуття, разом з усіма можливими емоціями всередину

а ззовні лишається нічим не примітний образ,

який ми вміло продаємо...але це ж фальш

цим несправжнм єством ми притягуємо до себе

таких самих несправжніх людей, з їх

такими самими несправжніми бажаннями

саме це є сценарієм нашого настільки

безглуздо-глибинного спілкування

отже вже через два дні ти не згадаєш

чим саме я відрізнялася від тієї сотні  інших

таких самих, нічим не примітних самотніх дівчат,

які так само загубилися в павутинні

Це павутиння виловлює душі, які блукають

поєднує їх своєю несправжністтю і нічим не зобовязує

Але так само швидко все зникає, навіть не руйнується

просто зникає і напевне саме в цьому весь кайф