Поцілунки...

Прокинувшись одного ранку, дощового ранку, довгожданного весняного дощового ранку, я спіймала себе на думці: "Яке місце в моєму житті займають поцілунки...?!".

Чому саме поцілунки? І чому саме цього ранку?  Мабуть, що виникла потреба розібратися в собі, в своєму житті, яке, на мою думку, склалося не так, як хотілося в юності. А маю я за плечима не один десяток літ і не один десяток років подружнього життя. А, можливо, дощова погода викликала такі думки в моїй голові, і меланхолію в душі.

Думки, це така штука, якщо вони з"явилися - тримай їх, а то поринуть далі, не наздоженеш... От я і взяла швиденько ручку, блокнот і давай занотовувати їх на папір.

Отже, поцілунки в моєму житті були різними: поцілунки з рідними, поцілунки вдячності, поцілунки закоханості, подружні поцілункт, себто поцілунки супружеского долга", поцілунок-подив, поцілунок-переляк, поцілунки на Великдень, поцілунки моїм домашнім четвероногим улюбленцям-котам. А ще були повітряні поцілунки, і навіть віртуальні. Але віртуальне то не є реальним, а просто прояв бажаного за дійсне. А ще, прийшла до висновку, що в моєму житті не було поцілунків пристрасті, і, мабуть, уже не буде.

З роками виявилося, що із усіх перерахованих вище поцілунків у мене залишилося їх зовсім мало: поцілунки з моїми дітьми і онуками (батьків уже давно немає в живих), поцілунки з моїми домашніми котиками,, іноді дружні поцілунки з моїми друзями, однокласниками, колегами, раз на рік ритуальні поцілунки на Великдень, дуже рідко з чоловіком (він не любить цілуватися), а ще поцілунки вдячності, Хоча останніх я волію уникати з представниками чоловічої статі. Чомусь вони сприймають мої поцілунки по іншому, а не як вияв вдячності за зроблену послугу. А взагалі, мабуть, мене просто відучили цілуватися; чи то поменшало людей, котрих я люблю, але по різному: чи то я стала дивитися на всі ці прояви людської симпатії зовсім по іншому. А, можливо, я втратила віру в людей, що мене оточують, і зневірилася в щирості і відвертості їхніх почуттів щодо мене. Часто мене запитують, чи люблю я цілуватися?!  А я просто не знаю, що відповісти, люблю цілуватися, чи ні.

От такі думки зпозаранку виникли у мене під час весняного дощу за вікном.