Скучила... (Як я зараз розумію Daxnjashka)

Було вчора.

Я сиділа в метро, а Він стояв біля дверей. Дивилася на нього: веселі очі, сильні руки... такий бажаний, такий прекрасний... і між нами кілька кроків. 

Ледь всиділа одну зупинку, підхопилася. Підішла впритул…

Я говорила йому про те, як дуже скучила, скучила за ним за ці кілька хвилин…

Не думала, що так буває, що буду відчувати це. :)

…Півтори години до кінця робочого дня. Я скучила і так хочу додому… На темному шклі білі краплинки. Холод і негода, але за ними мене чекає він, мій коханий. Скоро зустріч.

(це ми, точніше наші тіні на Скелях Довбуша)