Сьогодні – День сміху і Марії-брехухи

1 квітня у всьому світі відзначають День сміху.

На думку деяких дослідників, традиція жартувати у цей день походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри – Прозерпіни. Її так і не вдалося знайти – крики дівчини були лише обманною луною. Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

Звичай обманювати придумали… боги

Після весняного рівнодення давні римляни відзначали свято на честь божества сміху (Risus). Свято це поєднувалося з жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор “Метаморфоз”, писав: “Забави, які ми кожного року влаштовуємо на честь сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається сміхом”.

Ісландські саги розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з давніх часів та введений асами (богами). Він поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах.

У давніх індійців у квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі влаштовували і сценічні вистави, в яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.

Французи печуть шоколадних риб, англійці телефонують міс Фокс

Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдена в англійській літературі й датується XVII століттям.

Щоправда, стверджують, що у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що пересунув Новий рік із 25 березня на 1 січня. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку. Чимало людей через незнання чи через консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят – 1 квітня. Інші ж потішалися над ними й називали «квітневими дурнями» або «першоквітневими рибами», бо вони легше за все ловляться на гачок. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.

В Англії та британських колоніях Григоріанський календар увели 1572 року, а в Шотландії – 1600. Результат виявився той же, що й у Франції. Тільки тут свято назвали All Fools’ Day, тобто Днем усіх дурнів. Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.

Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив’язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється ззаду з написом «Чекаю стусана». Ще один розіграш популярний у містах, де є зоопарки. Один співробітник мимохідь кидає іншому: «Тобі телефонувала міс Фокс або містер Леон (що означає лисиця або лев) і просили перетелефонувати за номером...». Далі дається телефон відділу звіринця, де перебувають лисиці чи царі звірів. Довірливий співробітник дзвонить і просить служителя покликати міс Фокс. Працівник зоопарку, думаючи, що над ним жартують, намагається відповісти якомога дотепніше, чим викликає обурення того, хто телефонує.

Німці посилають за тим, чого не можна принести

У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Існує думка, що цей жарт у англійців та німців з’явився як наслідування одного з епізодів Святого Письма, сценічне зображення якого існувало у середньовіччі. Навесні, напередодні Великодня, зображували, як водили Ісуса Христа від Каяфи до Пилата, а від Пилата – до Ірода. Так виникла німецька приповідка: Jemanden vom Pilatus zum Herodes schicken – “посилати кого-небудь даремно”.

Науковці припускають, що в Україну свято сміху прийшло з Німеччини, ймовірно, на початку XVIII століття. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської – святої VI століття, день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня.

Тіло Леніна і Ейфелеву вежу – в Євродіснейленд

У час розквіту інформаційних технологій 1 квітня найкраще жартують мас-медіа.

1957 року телекомпанія ВВС показала репортаж про небувалий урожай макаронів у Швейцарії. Там, мовляв, не можуть вирішити, що з ними робити. Глядачі телефонували в телекомпанію і просили рекомендації щодо їх вирощування. 1970 року американський телеканал повідомив про рекордний урожай маринованих огірків у Західній Вірджинії.

1986 року одна з паризьких газет приголомшила своїх читачів повідомленням, що уряд ухвалив рішення про демонтаж Ейфелевої вежі і перевезення її до французького Діснейленду. На її місці нібито планувалося побудувати стадіон для майбутніх Олімпійських ігор.

1995 року одна з ірландських газет стверджувала, що Діснейленд веде переговори з російським урядом про купівлю тіла Володимира Леніна. За даними газети, мавзолей разом з тілом Леніна планується перевезти до нового Євродіснейленду. /Високий Замок /