Сергій Жадан "Вона знає всі шлягері цього року"

"Те що ми носимо з собою глибоко в серці, ховаємо від протягів та дощів, ділимось ним лише з найближчими, всі ті голоси й відлуння, сторонні погляди, випадкові зустрічі, безнадійна розлука, радісні спогади, терпке забуття - все те пертікання небес над нами, опадання снігу поміж нас, жовтий місяць і загасаючі сонця, вода, яка тече між наших пальців, темрява, в якій ми губимось, - життя весь час знаходиться поручь із нами, не відстаючи ні на мить, весь час стоїть за спиною, дбайливо вистежуючи нашу легкі зникомі постатті, кожної миті нагадуючи про себе, озиваючись до нас, намагаючись заспокоїти й підтримати, кладучи руку на плече в найважчу, в найбезнадійнішу мить, коли ми готові про все забути і від усього відмовитися. Перш за все - від власного життя. Ми дихаємо з ним одним повітрям, ми дивимося в одне небо, рухаємося одними вагонами, годуємо х рук тих саміх вуличних псів, дякуємо за всі щедрості й дарунки тих самих духів і привидів, ми живемо з ним, цим нашим життям, одним життям. І помремо з ним однією смертю."