Світлана Поваляєва "Сімург"

"...ми ніби лежимо горілиць і зорі падають нам в очі а в очах розходяться кола до вуст, грудей, животів, аж до кінчиків пальців бо ми кохаємо і нам ніколи не набридне якщо набридає то це не любов можливо ти перебігаєш вулицю на червоне світло в ту мить коли я слухаю старі аргентинські танго на вініловій платівці можливо ти відкриваєш зубами пиво тоді коли я їду в метро і слухаю в плеєрі саундтрек до "Арізонської мрії" і кришечка падає на асфальт а з пляшкового горлечка лізе піна тієї миті коли зупиняється потяг можливо ти позіхаєш коли я закурюю або я виписую з книжки цитату коли ти стоїш під душем однаково ми зустрінемося і питимемо пиво або чай і звуки наші й наші рухи й уламки світу зійдуться на якийсь час у картинку короткометражного фільму котрий закінчився титрами сну..." (с) Світлана Поваляєва "Сімург"