Посміхніться

Венера

У непролазних нетрях Інтернету, закутана в бавовняний халат, я видавала всі свої секрети і не свої... а ти? чи то навряд? Розгойдувала тиша білу лампу, дзижчала муха і пищав комар, а я гортала googолівську мапу і смакувала смайликів нектар. А я була на фото - просто краля, куди там шоу-бізнесу зіркам... "Венера", хоч насправді просто Галя, та то деталі - це ти знаєш сам. Кипіла ніч у пристрасті до ранку, аж зависав комп'ютер п’ять разів. І ти зізнався, що таку коханку ти вперше в цьому форумі зустрів. І сохли на тарілці бутерброди,  і стигла кава, і кипіла я, коли ти говорив мені про вроду і називав: "О ти любов моя!" А я тоді шморкалася чутливо і гризла нігті, і цвіла як мак... О я Венера! Я така красива! Хто б Галі розповів  хоч раз отак?! Автор: © Софія Кримовська

Стара хмара   

Куму кум телефонує до іншого міста  І ведуть вони розмову ось такого змісту:  - Як здоров’я, як дружина, теща як та діти? Чи новини є хороші, щоб разом радіти ?   - Слава Богу, всі здорові! – той відповідає. - Та підряд вже другий тиждень погоди немає. Дощі до нас повадились. Як би ж серед ночі,  А то зранку до вечора хлюпоче й хлюпоче. 

- Та то, куме, так буває – життя ж не примара, Коли в небі заведеться одна стара хмара.  Щойно поллє, та й забуде – знову поливає.  Тому, що стара вже дуже й пам’яті не має!

* * * * * * * У дитинстві, друзі кажуть, трішки «пустував» – На вулиці і в під’їздах людей грабував.  Бив в голову і знімав шапки й інші речі  За що двічі був судимий, скажемо, до речі.  Як судили, то казав що більше не буде  Та даремно повірили в це судді і люди.  Бо хвороба, не на жарт, – усе прогресує.  Нічим тепер не гребує - державу грабує:  І мисливськії угіддя в тисячі гектарів,  Й землі київські, й палаци в мільярди доларів.  Щоб хворобу залічити, потрібно ж діяти -  Хоч до баби повезти, яйцем відкачати. Автор: © Пилип Тихий

Взаємність 

 Ставить жінка в бар горілку Та словами хльоста: - Не чіпай цю пляшку тільки, - Хай стоїть для гостя!.. А вночі, коли голубить Терпеливо й більше, - Жінці я ціджу крізь зуби: - Хай стоїть для інших!.. Кучерук Віктор

У місті з'явилась особа прибула (В глухому селі все життя вона була)  Там мову свою добре знала і чула,  А тут,раптом,дивну хворобу набула,  ( Чи може в дорозі так мозок продула?)  Що вже через день її зовсім забула...  Верзе землякам: "А на што,ета мова?!  Ана ж не престіжна! Ана - не здарова»  Якщо рідна мова твоя - нездорова –  В тебе в голові не мізки,а полова!  Від рідної мови воно відцуралось,  Чужою белькоче,десь сленгів набралось.  Та й навіть чужинської мови не знає -  Нешасну калічить - язик свій ламає...  За що воно мову свою зневажає –  То хто ж запроданця за це поважає?!  Хіба може мати проданець повагу –  Коли робить рідній країні зневагу?! Автор: © Дятел

 Дві блондинки гомонять: -А у мене – двійня!  Вибираю імена,- Каже перша мрійно, -  Важко вибрати, ти ба,  Щось порадь, Оксано!  -Ммм…не знаю, ну хіба,..  Дольче & Габбана!