Любить и ждать, от встречи до прощанья, Считать минуты, месяцы и дни... И ощущать, как давит расстоянье, Ты выдержишь... Ты сильная... Рискни... Любить вдали, а рядом быть на ощупь, Лишь слышать голос, чтоб по сердцу дрожь... И никогда не плакать... Так ведь проще... Швыряя камни вдаль. Не попадешь В мое окно, распахнутое снегу, Сквозь холод зимний проблеском весны... И не вольешься утреннею негой, В мои навек запутанные сны... Любить и знать, Надеждой жить и...

Читати далі...

Высокая, если на каблуках. Добрая, если не злить. Любящая, если любить. Умная, если не задавать глупых вопросов....[Приєднана картинка]

Только наши мужчины смеются над женщиной за рулем, сидя в трамвае...[Приєднана картинка]

Никогда не играйте с женщиной ! Вы же не знаете... а вдруг она играет лучше вас !!!

Конечно, Ты привык - Мудра, Спокойна. Улыбчива. И все могу понять.... В гостях Я – Леди, украшенье комнат! Ну а в постели - моей страсти не унять! А главное, обиды и измены Глотаю ловко, словно йог – ножи, Я стала б ... идеалом... непременно... Вот только не хватает паранджи. А можно я поплачу втихомолку? По-бабьи так подушку закушу. И буду выть старательно. Да, волком. Не обижайся, если разбужу.... А можно я истерику устрою? Ругаться ...

Читати далі...

Мужчина, как машина, должен быть только у одной владелицы... Иначе, это общественный транспорт ![Приєднана картинка]

Нам не дозволено любити. Небеса Заплакали в тривожному мовчанні, І знов моя сполохана душа Боїться миті, що зовуть прощанням. Боїться снів, розгублених у днях, Боїться мрій, розбитих самотою, Боїться болю. А без нього як, Коли не можу жити не тобою? Нам не дозволено. Між нами, як межа, Твоє вагання і мої тривоги. Холодна ніч і стомлена душа, Одна любов. І дві чужі дороги…

У світі злому і холодному, де щастя зіткане з прощань, чи ми пробачим одне одному цю несподівану печаль? Чи будем вік себе картати? Але за віщо, Боже мій! За те, що серце калатати посміло в ніжності німій?! За ті передані привіти? За тихий погляд, що п’янить? Нехай це сонечко посвітить. Нехай ця туга продзвенить./Л.Костенко/

І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги. Такої зоряної тиші. Такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не пісня, А квіти, кинуті тобі, А квіти, кинуті тобі... І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила, Я ще ніколи не пила.../Л.Костенко/

Прости, що йдуть непроханi дощi,Що клени листя на асфальтi гублять, Прости моiй нескоренiй душi, Слiпому серцю, що тебе так любить.Прости за день, що нiччю догорiв,Прости за роки,що вiтрами здуло, В дощi рiчки виходять з берегiвА осiнь листям землю огорнула.I гарно хвилi повноводiй буть,Землi спокiйно пiд листками спати,А я тебе збиралася забуть, Коли на серцi стало холодати.Дивись на мене, як дощi на лiс, Дивись на мене, як зима на лiто,Та лиш нiколи мною не журись І не клени перед...

Читати далі...