Якщо у вашому житті є любов, то вона може заповнити вас і ви не почуватимете себе неповноцінним. Але якщо у вашому житті немає любові - не важливо що у вас є, цього завжди буде недостатньо.

  1. Єдине, що людина робить завжди щиро, так це - помиляється. Якщо одно помилка властива усьому суспільству і при цьому допомагає йому жити, то воно стає вірою. А якщо віра втрачає щирість, то це вже не помилка і відповідно не віра, а лицемірство і обман, які можуть тільки розкладати суспільство. 2. Якщо ти ставиш питання, значить, ти вже знаєш половину відповіді. 3. Не звертай уваги на те, як до тебе відносяться люди - звертай увагу на те, як ти відносишся до них. 4. Допомагаючи ледачим людям, ти допомагаєш їм сісти на свою шию. 5. Не прощаючи помилку, ти робиш помилку сам. 6. Прощаючи підлість, ти допомагаєш вчинити іншу. А дурість взагалі не вимагає пробачення. Вона, як вітер, не залежить ні від чого. Її потрібно приймати таку, як є, і, захищаючись від її шкоди, шукати в ній користь. 7. Хочеш навести порядок у всьому світі, спочатку приберися у себе удома. 8. Доброта беззахисна, і тому існує. 9. Хочеш бути як всі - будеш ніким.

10. Якщо ти думаєш, як всі, ти вже помиляєшся. Усі думають по-різному. Якщо ти думаєш за усіх, ти знову помиляєшся. У кожного свої турботи. Думай по-своєму і за себе, але пам'ятай - не думаючи про інших, ти передусім не думаєш про себе. 11. Усі люди найбільше хочуть дізнатися, а чого вони насправді хочуть. 12. Більшість поганих вчинків людина здійснює не тому, що вони їй подобаються, або приносять вигоду, а тому що їй здається, що від неї їх чекають. 13. Сумлінність винагороджується, але гроші тут не причому. 14. Квітка красива, поки не торкнуть. 15. Людина може думати про все, але робити повинна те, в чому упевнена. 16. Як відрізнити сильну людину від слабкої? Якщо невдоволена життям сильна людина, то вона пред'являє претензії до себе, а якщо слабка, то до людей. 17. Легко служити ідеям і богам, вони набагато простіші, ніж живі люди. 18. Усе гостре з часом втрачає гостроту, і тільки тупість стає ще тупіша.  19. Мудрість правителя слід оцінювати не по тих великих звершеннях, якими йому довелося керувати, а по тих згубних помилках, яких йому вдалося не допустити. 20. Мудрий не той, хто багато роздумує про велике, а той, хто мало думає про дрібниці. 21. І велика людина, і маленька людина можуть одночасно йти до однієї мети, але маленька людина - щоб на ній зупинитися, а велика - щоб від неї йти далі. 22. Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого розташований - то весь цей час і живеш зовсім не ти.

                        "У житті немає помилок, є тільки уроки. Немає такої речі, як негативний досвід, є тільки можливості для зростання, навчання та просування вперед по дорозі самовдосконалення. Сила народжується з боротьби. Навіть біль може бути чудовим учителем. - Біль? - заперечив я. - Абсолютно вірно. Щоб перемогти біль, ти повинен спершу її відчути. Або, кажучи іншими словами, чи можливо відчути радість перебування на вершині гори, спершу не побувавши біля її підніжжя? Розумієш, про що я говорю? - Щоб насолоджуватися хорошим, людина повинна спочатку пізнати погане? - Так. Але я пропоную тобі перестати оцінювати події як позитивні чи негативні. Краще просто пережити їх, подумати над ними і отримати від них урок. Кожна подія пропонує урок. Ці невеликі уроки наповнюють тебе внутрішньої і зовнішньої силою. Без них ти застряг би на рівному місці. Просто подумай про те, що трапилося у твоєму власному житті. Багато людей отримують велику користь із власних викликів долі ... " (с) Робін Шарма " Чернець, який продав свій Феррарі "

Ось так треба прожити своє життя.

                   Коли ми будемо цінувати те, що у нас вже є, а не жити в пошуках ідеалів, тоді ми по-справжньому станемо щасливими.

    Се бо Купало прийшов до нас і говорив нам, що повинні стати горді і чисті тілами і душами нашими» (Велесова Книга, д.21). Будь-яке обрядове дійство у житті наших Предків завжди асоціювалось з Природою і проводилось у такт із нею. Календар, який суперечив природнім ритмам – не був життєздатним і міг навіть зашкодити праці хлібороба, залишивши його як без урожаю, так і без духовних сил. Тому формувати Календар - було не чиєюсь забаганкою, а строгою необхідністю, яка дозволяла Людині досконало зрозуміти Природу, вивчити себе та гармонійно розприділити духовні і фізичні сили на протязі всього року. Календар складала каста жерців-рахманів, які на астрономічних святилищах, розсташованих у різних енергетичних пуповинах Руси-України – Богит, Тустань, Кам’яна Могила, Писаний Камінь, відзначали найвищу та найменшу активність небесних світил, добові і зоряні ритми, та з допомогою цього віщували погоду, загрозливі і сприятливі дні для життя громади, дні вшанування Богів, проведення календарно-обрядових свят, ініціацій тощо. Розмноження, продовження роду, духовне і тілесне єднання двох половинок Роду - припадало на літнє Сонцестояння. Саме у ці дні – 20-24 червня, Сонце проходить через найпівнічнішу точку екліптики і здобуває найбільшу активність, зігріваючи землю своїх теплом. Вважалося, що саме у ці спекотні дні покровитель усіх закоханих - Купайло дає усім нареченим дозвіл на шлюб. У честь чого хлопці і дівчата розводили ритуальні вогнища – купайлиці та перестрибували через них, а потім стрибали у воду. Вогонь і Вода – тут поставали як символи творення плоду Дерева Роду, два першоелементи, які одне одного доповнюють і утворють Всесвіт (згадаємо батька-коваля Сварога, який розпеченим молотом викував Сваргу та матір Морену, у безмежному морі-океані якої зародилося Золоте Овейце). З 20 на 21 червня – маємо найкоротшу ніч та найдовший день у цьому році. Наші Предки вважали цей день – Сонячним, або просто Сонце-стоянням. Дні опісля Сонцестояння називалися – Купальським тижнем. Багато що з язичницьких купалій залишається нез'ясованим. Зокрема, немає одностайності і в тлумаченні самого слова «купало». На думку Б. О. Рибакова, зміст назви «купало» походить від «куп» (укупі, купно — тобто, разом). Так само роз'яснюється і друга назва купалій — «собітка» (у лемків, словаків купальські пісні називаються собітовими). Схоже, що собітка походить від одного семантичного кореня з купайлом: собітка (собутка) — соботка — со-бытие, — тобто событно — знов-таки, разом, укупі, купно. Купайло і Купайлиця за значенням близькі до римського Купідона і грецької Кибели, що є Богами шлюбу, пристрасті, любові. На думку археологів, у лісостеповій зоні України Купайло (Собутка) святкувалося вже три тисячі років тому. З Купайлом і Купайлицею тісно повязані Лель і Леля (міфологія), Лада (міфологія) і Ладо або Колодій. У греків Купало називається Ерос, у індусів Ґопала, а також Кама, Купайлиця - ґопі Рада. Імена, похідні від Купайло: Купава — дівчинка, народжена на це свято; ім'я означає красива, гарна, по-святковому вбрана; а також — жінка з плавною гордою ходою. Купавон — чоловіче ім'я, що означає збуджений, пристрасний, нестримний.