Профіль

Oll@

Oll@

Україна, Тернопіль

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Свіжі шпалери



Любов і страждання

  • 11.09.11, 22:35

                  

                      Коли любов закінчується - один обов'язково страждає; якщо ніхто з обох не страждає, то любові і не було; якщо страждають обоє, то любов ще не закінчилась.

* * *

  • 11.09.11, 20:40

Ми розлучаємось?

                      Нас розлучають!?

Боже, як важко,

                      як мрії вмирають!

Дощ без кінця.

                     Наче небо прорвалось.

Це вже було.

                     Ми вже розлучались.

Тільки був іншим,

                     у іншому часі...

Чом лиш тепер це збагнула одразу?

То осявала

                Любов

                           мою Віру

в просторах різних

                         і у різних вимірах.

Це відчуття, 

                  мов падіння у прірву,

здавна відоме,

                    і з долі не вирву.

Знову самотність

                        бреде під дощами.

Ми ж не збагнули

                       і не попрощались.

Блискає небо,

                    гримить його воля!

Знову не доля,

не доля, не доля!

... А горизнот

                  в грізних зблисках ранкових.

Знову все піде

                     по колу, 

                                  по колу.   (с)

)))))

  • 10.09.11, 18:00

                           Оголошений кастинг на кращу чоловічу роль в моєму житті.

Загадки

  • 08.09.11, 22:05

                

          У серця є загадки, непідвласні розуму....

                                                                   Гі де Мопассан

Осінь

  • 08.09.11, 19:55

                     

                  Осінь...

Вона робить зустрічі коротшими, обличчя сумнішими, самотність помітнішою. Але вона робить слова теплішими, поцілунки міцнішими, а любов... Любов не залежить від пори року.

* * * * *

  • 07.09.11, 21:55

                              

             Ніхто не буває настільки чужим, як людина, яку ми колись любили....

Іду до тебе

  • 06.09.11, 21:55

 Був день - не день, не вечір, і не ніч: Сріблясто-сірий світ і місяць у півнеба. По місячній доріжці, наче в сні Моя душа сама ішла до тебе. Сріблилася скалками гладь води, Гілки чорнезні пнулися до неба, Немов просили: "Зупинись! Не йди! Тобі спокою - не любові треба!.." А я ішла прозоро й легко в світ. Іскрилось холодно проміння під ногами. За мною залишавсь кривавий слід За всіх, кого не долюбили з вами. Душі боліло тяжко від образ, Байдуже зирив місячище з неба. По зоряній дорозі через час, Крізь простір я сама ішла до тебе! (С)

Світ за очі

  • 06.09.11, 15:00

         Іноді так хочеться відправитися туди, де ніхто не знає твого імені.

***

  • 05.09.11, 17:03

    

                        Конфігурація думок кожного з нас унікальна, як і відбитки пальців

Один дзвінок

  • 04.09.11, 23:00

             Іноді один телефонний дзвінок міняє всю ситуацію… зрештою , і дзвінок, який не пролунав, також багато міняє…