*********************
- 27.05.12, 22:05
... І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На штурм Бастилій – просто. На Сенатську. А от до тебе – я не знаю як. Вже одпручалась гордістю і смутком, одборонилась даллю, як щитом. Як довго йшла до тебе, як нехутко, і скільки ще і сумнівів, і втом! Прийми мою понівечену душу, збагни й пробач мій безнемірний острах. Дай хоч на мить забути слово – «мушу», це перше слово з букваря дорослих. Мені без тебе сумно серед людства. Вже людству не до себе й не до нас. А дика груша світиться як люстра. І чутно гомін тополиних трас...
Ліна Костенко
11
Коментарі
Гала
127.05.12, 22:08
анонім
227.05.12, 22:12
нечитав ........................................... ...чому я нічого нечитаю трястя
Oll@
327.05.12, 22:13Відповідь на 1 від Гала
Oll@
427.05.12, 22:13Відповідь на 2 від анонім
Ліньки?
Гість: Shandy
527.05.12, 22:13Відповідь на 2 від анонім
тому шо тут дуже рідко можно щось цікаве прочитати
анонім
627.05.12, 23:08Відповідь на 4 від Oll@
та ні ...........
Oll@
727.05.12, 23:09Відповідь на 6 від анонім
анонім
827.05.12, 23:27Відповідь на 7 від Oll@
шо не храпиш?
Oll@
927.05.12, 23:28Відповідь на 8 від анонім
а ти?
анонім
1027.05.12, 23:30Відповідь на 9 від Oll@
та малий неспить, поцілувати немає кого+ ще теща, хінка вийобується.....но я свій час чітко знаю