До дня народження Тараса Шевченка

І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом....

Останні статті

Не відкладай життя на завтра
02.09.2011, 16:20
Молитва до мови
21.02.2011, 13:20

Пошта
05.11.2020, 12:14
***************
18.07.2016, 17:45

Коментарі

Atman

19.03.12, 21:28

Oll@

29.03.12, 21:33Відповідь на 1 від Atman

анонім

39.03.12, 21:43

Oll@

49.03.12, 21:44Відповідь на 3 від анонім

Гість: Urus-Scheitan

59.03.12, 21:59

"Якби зустрілися ми знову,
Чи ти б злякалася, чи ні?
Якеє тихеє ти слово
Тойді б промовила мені?
Ніякого. І не пізнала б.
А може б потім нагадала,
Сказавши:"Снилося дурній".
А я зрадів би, моє диво!
Моя ти доле чорнобрива!
Якби побачив, нагадав
Веселеє та молодеє
Колишнє лишенько лихеє.
Я заридав би, заридав!
І помоливсь, що не правдивим,
А сном лукавим розійшлось
Колищнєє святеє диво!"

Oll@

69.03.12, 22:00Відповідь на 5 від Гість: Urus-Scheitan

Гість: Urus-Scheitan

79.03.12, 22:17Відповідь на 6 від Oll@

"На Великдень, на соломі
Проти сонця, діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами, Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку.А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку. Одна тілько
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
- Мені мати куповала.
- Мені батько справив.
- А мені хрещена мати
Лиштву вишивала.
- А я в попа обідала, -
Сирітка сказала".

Oll@

89.03.12, 22:19Відповідь на 7 від Гість: Urus-Scheitan

Ви нагадали мені про літературні читання, яких зараз вже не практикують, на жаль...

Гість: Urus-Scheitan

99.03.12, 22:31Відповідь на 8 від Oll@

Ви нагадали мені про літературні читання, яких зараз вже не практикують, на жаль...На превеликий жаль... Не знаю, як у кого, а моє дитинство пройшло у хаті, де на місці образів був портрет Тараса. І так сталося, що там і були образИ, але з-за якоїсь причини... І той портрет не був для показу, а його поезією жила наша хата. Пізніше моя доня зачитувалася його лірикою (?), дуже багато знала напам'ять.
Ще Ви зачепили один бік інтернетовського формату - тільки якась тема "вискочила" - два-три коментарі, у кращому випадку, а часто одні смайлики. Або, будучи знеособленими, багато авторів просто матюкаються. Так неприємно... Вважаю, кожен з нас знає і може... Але місце, час, доречність... А хай їм грець!

Гість: Світанок

109.03.12, 22:34

Дякую Олю. Чудова робота. Слава богу є ще люди, які шанують нашого генія Шевченка.