Дві сніжинки

Йшов сніг. Взимку це звичайна справа. Погода була безвітряною, і великі пухнасті сніжинки неквапом кружили в химерному танці, повільно наближаючись до землі.

Дві сніжинки, що летіли поруч, вирішили затіяти розмову. Боячись втратити одна одну, вони взялися за руки, і одна з них весело говорить:

- Як добре летіти, насолоджуватися польотом!

- Ми не летимо, ми просто падаємо, - сумно відповідала друга.

- Скоро ми зустрінемося із землею і перетворимося на біле пухнасте покривало!

- Ні, ми летимо назустріч загибелі, а на землі нас просто розтопчуть.

- Ми станемо струмками і спрямуємося до моря. Ми житимемо вічно! - сказала перша.

- Ні, ми розтанемо і зникнемо назавжди, - заперечувала їй друга.

Нарешті їм набридло сперечатися. Вони розтисли руки, і кожна полетіла назустріч долі, яку вибрала сама.