Про Вітер та Квітку

Вітер зустрів прекрасну Квітку і закохався в неї. Поки він ніжно пестив Квітку, та відповідала йому ще більшою любов'ю, вираженою в кольорі і ароматі. Але Вітру здалося мало цього, і він вирішив: "Якщо я дам Квітці усю свою потужність і силу, то вона обдарує мене чимось ще більшим". І він дмухнув на Квітку потужним диханням своєї любові. Але Квітка не винесла бурхливої пристрасті і зламалася. Вітер спробував підняти її і оживити, але не зміг. Тоді він вщух і почав дихати на Квітку ніжним диханням любові, але та в'янула на очах. Закричав тоді Вітер:
- Я віддав тобі усю потужність своєї любові, а ти зламалася! Видно, не було в тобі сили любові до мене, тобто ти не любила!
Але Квітка нічого не відповіла. Вона померла.
Той, хто любить, повинен пам'ятати, що не силою і пристрастю вимірюють Любов, а ніжністю і турботливим ставленням. Краще десять разів стриматися, аніж один раз зламати.