http://trava.kiev.ua/archives/7672

Роллікс


БИЙ, БИЙ!!!!


Замало слів, щоб пробити цю стіну, принаймні відколупати шматок,
Набридло довбати її без зупину, на зустріч робити невдалий крок
Мої аргументи прийматись не будуть, навіщо треба було мене злити,
На жаль, мій голос тепер не почують, в таких випадках залишається бити

Бий, бий мій сталевий кулак, перетворися на кулю
Запам’ятай цей смак, я не жалкую
Бий, бий мій шалений кулак, перетворися на зброю
Запам’ятай цей смак, я не жартую

Тримаючи серце відкритим, неможливо тримати зустрічний удар,
В цей час почуваюся геть розбитим, під гострим прицілом розлючених хмар.
Я не межі вже майже, нікому доречних слів не знайти
Мені все одно, хто перший з нас ляже, кому доведеться першим піти. А ти...

Бий, бий мій сталевий кулак, перетворися на кулю
Запам’ятай цей смак, я не жалкую
Бий, бий мій шалений кулак, перетворися на зброю
Запам’ятай цей смак, я не жартую

Невже все я роблю не так, сховати кулак... мабуть так буде вірніше,
Моє мовчання – це поганий знак, тому з двох зол оберу найгірше

Якою на вашу думку має бути справжня Українська жінка - мати та берегиня родинного вогнища???
(Мова не йде про зовнішність)

Гей, нумо хлопці до зброїГей, нум, хлопці, до зброї,*
На герць погуляти!
Слави добувати.

Приспів:
Ой чи пан, чи пропав,
Двічі не вмирати,
Гей, нумо, хлопці, до зброї!

Гей, гукнемо з гаківниць,
Вдаримо з гармати,
Блиснемо шаблями!

Приспів.

Нам поможе святий Юр,
Ще й Пречиста Мати
Лихо звоювати!**

Приспів.

---------------------------

Іван Франко

[Із циклу] «Україна» Не пора Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, Нам пора для України жить. Не пора, не пора, не пора За невігласів лить свою кров І любити царя, що наш люд обдира, — Для України наша любов. Не пора, не пора, не пора В рідну хату вносити роздор! Хай пропаде незгоди проклята мара! Під Украйни єднаймось прапор! Бо пора ця великая єсть: У завзятій, важкій боротьбі Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь, Рідний краю, здобути тобі! 1880

Дуже часто, аж занадто часто, чую як громадяни нашої країни називають себе "хохлами". Це гірко і образливо, що люди на стільки не поважають самі себе....
Ще якось розумію, коли іноземці (з відомої усім "дружньої" країни) називають наших співвітчизників так... Але самим себе ображати - це занадто...

Я - українка!!! І нікому не дозволю називати ні себе ні своїх дітей образливо. Навіть живучи у Москві не дозволяла такого ставлення до себе і до дочки.

А ви ким себе вважаєте: хохлом чи українцем і чому?

Так вийшло, що життя чомусь постійно мене зводить з людьми, які або не поважають МОЮ країну, або її просто ненавидять. Я уже починаю замислюватись - чому?! Мені не приємно з ними спілкуватись на тему України, мені боляче вислуховувати їх недолугі роздуми на тему -як потрібно жити МОЇЙ країні.

Постійно стикаюсь з мешканцями Москви. Як я уже не обходила їх десятою дорогою - всеодно... навіть там, де ніколи не сподівалась їх зустріти... Це уже схоже на прокляття... Кажуть, що більше житти ніде не можливо, от тільки у Москві ))) Ну може з усієї Росії, то тільки у Москві і живуть, а де-інде виживають, борсаючись у багнюці та заливаючись гіркою...

Ображає, коли наші ж співвітчизники, які народились і усе свідоме життя прожили на Україні... За що ненавидіти свою Вітчизну? За керівництво держави, яке самі ж і вибрали? За сусіда, який викинув сміття у тебе під дверима? Це люди і їх ставлення, але це не вся Батьківщина! За що ненавидіти країну, коли довелось звільнитись з роботи через підлість керівництва??? Це лише робота, а керівник - це людина, а не країна в цілому... Навіщо звинувачувати у безробітті країну, коли сам не хочеш йти на роботу, знаходячи найрізноманітніші відмовки? Чому для більшості найкращий вихід - звинувачувати Україну???? Чому не намагатись зробити щось самому? Чому надіються стати Людиною десь там, не намагаючись стати Людиною на Батьківщині?
Чому усі вимагають, щоб країна зробила щось для них, не задумуючись, що для країни вони не зробили нічого... Хоча, вони і є частиною цієї країни

Чому чужинці лізуть у наше життя? Ще зрозуміло робочі моменти - торгівельні відносини ще ніхто не відміняв. Купив - продав - це одне, але чому вони починають повчати як нам жити???? З ким нам "дружити" а з ким ні, в який блок вступати, а в який - ні тощо?

Прикумарили вони....