Не говориш українською -- менше живеш!

Луцький медик Олександр Харченко виявив цiкаву закономiрнiсть: нешанобливе ставлення до рiдної мови... скорочує життя

Звiсно ж, перша реакцiя на таке твердження — це подив i, м'яко кажучи, недовiра. Проте дослiдник має свої аргументи.

— Пане Харченко, обґрунтуйте свої висновки...

— Почну з того, що Земля — це рiдинний субстрат, на поверхнi якого є тоненький шар земної кори. Планета крутиться в холодному космосi й створює сильну вiбрацiю (це можна порiвняти з вiбрацiєю колеса автомобiля).

Тим часом медицина досi не може з'ясувати, для чого у людини бiля горла є маленька вигнута кiсточка — пiд'язикова. Давнi китайцi стверджували, що до неї iнформацiйно пiд'єднанi всi м'язовi системи органiзму. Отож, пiд'язикова кiстка своєрiдно зав'язує на собi рефлекторнi процеси, бо вiдчуває вiбрацiю Землi та м'язiв. I вiбрує вона вiдповiдно до територiї проживання людини. Через цi специфiчнi особливостi диво-орган бере участь у мовному процесi.

Ось ви чуєте мою полтавську говiрку? Я не можу iнакше говорити, бо народився на Полтавщинi. Тому мiй язик вимовляє специфiчне полтавське "ел". Француз говорить з прононсом, а iталiєць (там ще є додаткова вiбрацiя моря) — дуже швидко. Британець мусить не закiнчувати слова, ковтати їх — це вiчний туман змушує його закривати рота. Тож кожна частина планети вiбрує по-своєму, створюючи специфiку мови".

— А як це позначається на практицi?

— Наша мова залежить не тiльки вiд роботи так званих мовних м'язiв та язика, але й вiд пiд'язикової кiстки, що поєднана з оститими вiдростками черепа. Якщо ж порушити природний процес передачi iнформацiї вiд цiєї кiсточки до м'язiв, людина пiдхоплює болячку.

Ось я порiвняв збiльшення кiлькостi росiйськомовних в Українi зi збiльшенням смертностi українцiв. I замислився: "Чому українцi живуть чи не найменше в Європi? Можливо, причина у суржику, яким вони спiлкуються?. Виходить, що людина ламає рiдну мову, а вiдтак ламає й тiло.

Я випробовую своє вiдкриття на практицi читанням. Приходить до мене, примiром, у Польщi пацiєнтка з проблемами постави. Прошу її почитати вiрш Мiцкевича iдеальною польською. Коли людина говорить рiдною мовою, буквально на очах починається зцiлення. Змiнюється насамперед її постава — усi м'язи починають зразково працювати. Чому? Бо пiд'язикова кiсточка iнформує
вестибулярний апарат.

— Виходить, що правильно спiлкуючись, ми ще й оздоровлюємося?

— Про те, що язик — це друге серце, казали ще давньокитайськi цiлителi. Медицина тибетська та iндiйська довели, що дiабет — це саме проблема кривомовностi. Тому дiабетикам раджу послухати свою мову через диктофон i вимiряти рiвень цукру в кровi. Потiм вголос почитати Лесю Українку, Iвана Котляревського чи Iвана Франка i ще раз вимiряти рiвень цукру у кровi. Результат вражає!

Тож моя порада проста: щоб запобiгти хворобам, говорiть щирою українською i спiввiбруйте з рiдною землею.