Поток
- 14.06.12, 19:54
Город, расплавленный солнцем, течет
лицами улиц, машин потоком,
временем, что до тех пор не в счет,
стрелки пока не нащупаешь оком.
С каждым шагом заходишь в глубь -
вот - по пояс, по грудь, по горло.
Дальше некуда. Дальше с губ,
как плевок, срывается гордость.
Поздно уже говорить "прости",
ведь через миг всё вокруг утонет.
Может, меня бы могла спасти
чья-то ладонь в моей ладони.
11
Коментарі
Йоожа
114.06.12, 19:58
Морфіозі
214.06.12, 20:00Відповідь на 1 від Йоожа
спасибо
Гість: Арианна
319.06.12, 20:08
ощутимо...
отличный стих.
Морфіозі
420.06.12, 12:49Відповідь на 3 від Гість: Арианна
спасибо!
Гість: Masільок
530.06.12, 19:02
не змогла б...
класно
Морфіозі
630.06.12, 19:42Відповідь на 5 від Гість: Masільок
почему думаешь, что не смогла б?
Гість: Masільок
71.07.12, 18:17Відповідь на 6 від Морфіозі
парашут може відкрити тільки той, хто падає
Морфіозі
81.07.12, 18:19Відповідь на 7 від Гість: Masільок
...и только при наличии оного.))
Гість: Masільок
91.07.12, 18:23Відповідь на 8 від Морфіозі
саме головне налічіє бажання смикнути за кольцо)
Морфіозі
101.07.12, 18:39Відповідь на 9 від Гість: Masільок
или за что-нибудь другое, если не будет кольца)))