Дивні ви, люди...
- 08.01.12, 23:45
Є люди, які не вміють розставатися. Прив'язуються,
тримають, не хочуть відпускати. Їм здається, що разом з людиною, яка їх
покидає вони втрачають частинку себе. Ні, щоб сказати :
"Та нічого, проїхали, па-па. Якось побачимся."
І забути. При зустрічі посміхнутись і знов забути.
Навіщо пам'ятати тих, хто захотів сам піти з твого життя?
Навіщо триматись за те, чого вже ніколи не буде?
Навіщо старатись робити боляче лише собі?
Мучитись, згадувати всі слова і відчуття, мріяти про дотики і майбутнє, якого вже ніколи не буде.
не треба.
Є люди, які не вміють тримати. Випадкове слово, необережний флірт. І ти вже бачиш в його погляді пустоту.
Він каже "вибирай сама". Не бореться за тебе. Не позвонить, не розкаже, як йому без тебе погано.
Неможливо зрозуміти важлива ти йому чи ні. Він ніби і в тебе є, а ніби його і немає.
Так
може пора вже сказати чого ти хочеш? Підійти, обняти, зробити перший
крок і розставити все на свої місця..! Запалити вогонь.
І нехай він потім погасне, але краще тимчасове полум'я, аніж просто невідомість.
Є люди, які ніколи не можуть зрозуміти, що їм треба.
І здається поруч з ними ті, хто треба.
І все добре. І кожна посмішка, кожне слово народжує шматочки щастя.
І все класно, все підходить.
Але щось не так. Щось не те.
Я
буду з іншим, ти з іншою, все зміниться. Я зустріну іншого.. І от
зустрічаєш іншого, а все повторюється. І ти знов когось чекаєш. Знову
щось не те. Не так. А треба просто зрозуміти, що ти хочеш. От і все.
Дивні ви, люди...
тримають, не хочуть відпускати. Їм здається, що разом з людиною, яка їх
покидає вони втрачають частинку себе. Ні, щоб сказати :
"Та нічого, проїхали, па-па. Якось побачимся."
І забути. При зустрічі посміхнутись і знов забути.
Навіщо пам'ятати тих, хто захотів сам піти з твого життя?
Навіщо триматись за те, чого вже ніколи не буде?
Навіщо старатись робити боляче лише собі?
Мучитись, згадувати всі слова і відчуття, мріяти про дотики і майбутнє, якого вже ніколи не буде.
не треба.
Є люди, які не вміють тримати. Випадкове слово, необережний флірт. І ти вже бачиш в його погляді пустоту.
Він каже "вибирай сама". Не бореться за тебе. Не позвонить, не розкаже, як йому без тебе погано.
Неможливо зрозуміти важлива ти йому чи ні. Він ніби і в тебе є, а ніби його і немає.
Так
може пора вже сказати чого ти хочеш? Підійти, обняти, зробити перший
крок і розставити все на свої місця..! Запалити вогонь.
І нехай він потім погасне, але краще тимчасове полум'я, аніж просто невідомість.
Є люди, які ніколи не можуть зрозуміти, що їм треба.
І здається поруч з ними ті, хто треба.
І все добре. І кожна посмішка, кожне слово народжує шматочки щастя.
І все класно, все підходить.
Але щось не так. Щось не те.
Я
буду з іншим, ти з іншою, все зміниться. Я зустріну іншого.. І от
зустрічаєш іншого, а все повторюється. І ти знов когось чекаєш. Знову
щось не те. Не так. А треба просто зрозуміти, що ти хочеш. От і все.
Дивні ви, люди...
4
Коментарі
Гала
19.01.12, 09:07
дідіз@
211.01.12, 02:20
Ню - ню. Розповісиш років за двадцять.-Своїм діткам.