Тому що…
- 28.04.09, 14:42
Вінчає ніч безликі чорні тіні
І не спита, чи справді в них любов
А він чекав й чекає ще до нині,
Що ти прийдеш у мрії його знов
І так як є, уже не може бути
Ти кажеш стій, а треба далі йти
Бо сотні душ не може він забути
Їх через вічність довго ще нести
Гадаєш, що це певно божевілля
Так не бува, бо люди вже не ті
Світ потерпає, гине від свавілля
Тому що… довго був на самоті
І не спита, чи справді в них любов
А він чекав й чекає ще до нині,
Що ти прийдеш у мрії його знов
І так як є, уже не може бути
Ти кажеш стій, а треба далі йти
Бо сотні душ не може він забути
Їх через вічність довго ще нести
Гадаєш, що це певно божевілля
Так не бува, бо люди вже не ті
Світ потерпає, гине від свавілля
Тому що… довго був на самоті
2
Коментарі
krir
128.04.09, 15:19
А был ли неправ тот, кто не был богат,
Кто в поисках правды плутал наугад
В лесу суеверий и мнений людей?
Где выход за двери животных страстей?
Кто действия жаждет – тот крикнет: «Не жди!»
Другого - покоем омоют дожди
Из чьих-то решений, забот и интриг...
Он к ним, как к нектару губами, приник.
Все разные в чём-то, и только вражда
Омоет нас всех как живая вода.
Кто вынырнет, видит, что все мы – одно.
Его непременно утянут на дно!