Перше привітання, яке трапилося на очі було ось таке:

Мені цього року напевно пощастило, бо Різдво у мене виходить два рази: 25-го, так як в Словаччині його святкують у цей день, ну і 7-го - бо я так навчена і так вже звикла... хоча, як воно правильно і чи взагалі правильно вибирати щось одне - я не в курсі.

Що мені сподобалося тут то державна політика, 24, 25 і 26 державні вихідні дні, щоб люди могли повноцінно підготуватися до святої вечері, відсвяткувати Різдо, і, напевно, відпочити від святкування такого

На святвечір тут працювали лише супермаркети і ті до 11 години дня, а 25-го - взагалі все закрито: магазини, базари, супермаркети.... можливо тому, що маленьке місто) 

Одним словом, я була приємно вражена.

Правда, незвичні тут страви на святвечір, як от облатки (вафлі) з медом і часником, які подаються на початку вечері)))

буду за вами шалено скучати)))

п.с. не так воно вже й страшно трохи побути без інтернету... але ж нудно як!!!!  

і чогось мій настрій від оцих от туфлів різко поліз вгору

     Натрапила в книгарні на нову книжечку Любка Дереша "Голова Якова. Алхімічна комедія", не витримала і, пожертвувавши обідом, купила взамін їдзення для шлунку їдзення для мізків. Хвалюся сестрі, яка свого часу на Дерешеву творчість мене і підсадила: "ку, а я маю голову якова))))) не витримала і купила... ги, останні гроші витратила, так що якщо то якась фігня - я буду дуже злосний хомячок))) але чекання на читання ввечері тої книженції то щось - прям аж розпирає від нетерплячки". 

     Хто читав цього автора - той зрозуміє мою ейфорію, хто ні - то це схоже на чекання поїздки на море, коли сидиш у поїзді, але до моря ще далеко)))  

     Голова Якова носилася в сумці, читалася в чергах і в маршрутках, на обідніх перервах і вчора до другої ночі. І якось так дуже швидко закінчилася, аж шкода стало... 

     Так от, що стосується самої книжки - книжка бомбезна, кажу зразу, а описувати конкретно про що вона - не буду, бо Вам не буде цікаво читати, та й описати "Голову Якова" певно неможливо, бо жоден переказ не розкриє змісту написаного, книжку треба читати всю і повністю... а потім за деякий час перечитати ще раз - повільно, вдумчиво, смакуючи кожне слово, кожен епізод, вибираючи найсмачніші моменти, щоб потім їх можна було засмакувати знову і знову. Скажу тільки, що це щось середнє між "Архе", бо є всякі такі скручуючі мізки в трубочку моменти, і "Поклонінням ящірці" чи "Культом", бо є таки в книжці і епізоди про "нормальні", згідно Дерешевого розуміння, стосунки, події, почуття і відчуття... І ота Дерешева манера описувати події і обстановку, за якої вони сталися, розкривати потаємний зміст всіх і всього, вживані ним алегорії і порівняння... так вміє тільки Дереш.

     Одним словом - раджу почитати, рекомендовано читати наніч, чи в дощову погоду... принаймні мені книженція до такої погоди пасує, та й прочитане  буде здаватися більш реалістичним, бо більшість подій стаються на ніч, під дощ і у Львові:) 

  

Зпочатку опублікувалося тут  http://cultart.info/vrazhennya-vid-knyhy-holova-yakova-alhimichna-komediya