Дурніше не буває...
Я, хвора людина, якій в принципі треба лежати в ліжку та майже не рухатись, поїхав із кумой в нічний клуб, і гоцав там усю ніч...
Серце ледь не зупинялось від перенапруги, сам я ... краще не стану говорити, що там зі мною відбувалось, але я просто начхав на все - я хотів відірватись, отримати задоволення... І МЕНІ ЦЕ ВДАЛОСЬ! Я щаслива людина!
Хто там каже, що людям в такому стані як я, з рівнем гемоглобіна не вище 80, не можна відвідувати нічні клуби? Плюньте собі в обличчя... і не вмивайтесь ніколи.
Хоча... ні, не робіть цього... краще плюньте мені в обличчя... щоб усі бачили дурня, якому байдуже на все в цьому клятому світові... дурня, який вбиває себе усіми можливими засобами (алкоголь та тютюн не вбили - тепер випробовую свій організм на витривалість в екстремальних умовах...)...
Хто мене зупинить? Коли це трапиться? Не знаю. Мені байдуже. Принаймні - зараз.
Життя дано мені для того, щоб отримувати від нього задоволення. І я робитиму це! УРА!