Никодим , митрополит Харьковский (стихи)
- 12.09.12, 11:56
Краще б я цього не знав
Якщо не бажаєш зневаги гіркої зазнати,
Розсадника колючих троянд не заводи,
Бо будеш каятись і плакатись гірко,
Та вже буде пізно позбавитись біди.
Боже! Які необачні буваємо ми.
- - -
Згадувати гірко про те ,що надіяв:
Я не троянди ,а людей леліяв,
Розум і совість я їм віддавав.
Хлібом ділився, їх скріпляв віру,
На різні посади їх направляв,
А деяких біля себе зігрівав.
- - -
А вони , хитруючи, в три погибелі гнулись,
Доки я їм посади не доручив.
І стали вони обманом мене мудрувати,
Тихо набираючи для себе ваги.
І думають вони:"Яке я велике...?"
- - -
А коли занеміг я і тяжко занедужав,
Став я полем просторим для їх бешкетувань,
Щоб не їх, а мене звинувачували люди.
Ось так, без жалю і совісті, і негідно
Жалять мене , смертельно колючи, троянди,
Доки не заженуть мене до гробу вони.
- - -
Боже, для чого я леліяв троянди?
Хоч Ти, Милосердний, мене пожалій.
О,мій любий Харкове,
Моя ріджна зелена Буковина,
Вам не здогадатись, як доля покарала мене,-
Лише могила від бід укриє мене.
18 липня 2004р.
Коментарі