Чергова арія московського гостя

Слухайте – якийсь культ особи Кіріла всія Русі. Національний канал цілий день демонструє його візит, забувши навіть про засідання кабміну. А товариш Азаров навіть не обурився. Потім поїхав Кіріл в Одесу, пробув там лише три дні з 21 по 23 липня, але місцеве телебачення починаючи з 19-го і аж до 25-го липня вістило народові благу вість: їде! під'їжджає! приїхав! уже срєді здєсь! І це на всіх одеських каналах водночас. Життя зупинилося. Кілька днів ані одесити, ані відпочивальники не мали поняття, що ще цікавого відбувається в Одеській області, бо зранку до вечора був тільки Кіріл, Кіріл і ще раз Кіріл.


Правда, різниця між каналами була, в залежності від того, кому він належав. Тому на одному каналі Кіріл обнімався з Костусєвим, на другому – з Гурвіцом, а на третьому – прости Господи! – з Підрахуєм. А товариш, який саме на ту пору був в Одесі, оповідав мені, що одесити якось не дуже рвалися дивитися на Кіріла, а воліли за краще кіряти.

Під цей шумок прес-аташе Одеської єпархії атєц Сєргій, натхненний візитом Кіріла, закликав покінчити з розколом у церкві за болгарським сценарієм. "Так що якщо буде політична воля, якщо керівництво країни виявить політичну мудрість, то розкол зникне як дим. Може бути, не за тиждень як в Болгарії, але протягом місяця про нього забудуть як такий".

От який ініціативний чоловік попався! Я навіть думаю, що він даремно обмежився болгарським сценарієм. Адже є ще такий чудовий більшовицький сценарій, випробуваний у 30-тих роках на УАПЦ – усіх священиків спочатку на Колиму та на Соловки, а потім розстріляти. Правда, це не дуже помогло, бо автокефалія відродилася під час війни, а потім і в еміграції.

Потім вияснилося, що атєц Сєргій наплів це з бодуна, бо Одеська єпархія поквапилася відхреститися від такої оригінальної ініціативи.

В Галичині з такої нагоди кажуть: дурний піп його хрестив. Я бігме тільки тішився б, якби влада щось подібне зробила, бо тоді б уже хвиля народного гніву не залишила б по ній мокрого місця. Хоча гріх казати – вона і так старається. Я навіть замислююся: хто у них там так самовіддано на нас працює. Невже Ганця? Ну, це ж треба – не пускати паломників з Західної України до Києва на річницю хрещення Русі! Кращого подарунку для зростання самосвідомості українців і пробудження їх від сну годі й сподіватися. Кожна дія викликає протидію, сієш вітер – збираєш бурю. Усе як наприкінці 2004-го. Сам знаю кількох знайомих, які й не збиралися їхати до Києва на Майдан, та коли почули, як міліція зупиняє автобуси і пробиває колеса, помчали на крилах.

Лише хворенький на голову може думати, що народ враз відмовиться від української мови у церкві і буде слухати старослов'янське белькотіння, яке зі справжньою старослов'янською мовою має мало спільного, бо геть зрусифіковане. Попи ж зазвичай неграмотні і кожен читає давнє письмо, як йому хочеться. І начхати, що парафіяни нічого не второпають. Розповідав мені священик, який перейшов до київського патріархату і став служити українською мовою, що в одному селі він почув, як хор співає замість "осанна во вишніх" – "осанна на вишні". Спочатку думав, що це йому почулося, коли ж – ні, таки "на вишні"!

– І то добре, що "осанна", – сміявся він, – а то ж могла бути і "Оксана на вишні".

Але от зійшов на окраїну русского міра Патріарх Московський і всія Русі і звістив, що усі історичні трагедії, пережиті єдиним народом Святої Русі в недавній час, були "Божою карою" – Бог відвернувся від людей.

Дуже зручна версія для того, щоб витлумачити причину Голодомору та інших репресій. Хто винен? Бог. До нього і апелюйте, судіться і вимагайте компенсації. От нехай би зійшов Кіріл Гундяєв ще й на Ізраїльську землю і те саме їм прогундів. А то бач носяться зі своїм Голокостом, як зі збитим яйцем. А бідні німці мусять розплачуватися.

А коли газ піде догори, а за ним і ціни підстрибнуть, то й тоді усе на Бога списати можна. А влада ні при чому. Вона хоче, як краще, а Господь знову відвернувся і МВФ шантажує: або ви змусите їх ціну на газ підняти, або я вам ваші цитрини з помаранчами та оливками градом поб'ю. От вони й тиснуть.

А ще Гундяєв сказав, що ми з росіянами один народ. Навіки, мовляв, скліщилися. Як два песики. Але чому тільки ми? В Європі немало народів, які живуть поруч, розмовляють спорідненими мовами і які можна теж проголосити одним народом. Можна тільки уявити, яка радість охопить Європу, коли туди завітає великий об'єдєнітєль Кіріл всія Європи. А то ж вони у темноті своїй, як заблудлі вівці. Це ж бардак який: серби, хорвати, чорногорці і босняки розмовляють однією мовою, а проголошувати себе одним народом нізащо не хочуть. Те саме македонці з болгарами. Нема на них Кіріла.

І взагалі навіщо стільки мов? Коли є така багатюща русская рєчь. Правда, щодо її древності у деяких несвідомих осіб великі сумніви. Якось воно так виходить, що усі так звані російські слова – вторинні, і походять зі староболгарської, а вся наукова та абстрактна лексика сумлінно скалькована з німецької та латини не ким, як хохлами Прокоповичем та Яворським. Подумати тільки! Навіть ісконно русская "изба" походить від "истоба", а та – з німецької "штубе"!

Болгари ж, як відомо, прийшли зі Сходу, і для них слов'янська мова була чужа, вони нею і досі розмовляють, як узбеки російською. Всі слов'яни мають свої рідні назви місяців, а в росіян латинські. Всі слов'яни мають свій національний гімн, прапор і герб, а в росіян – імперський. На прикладі одного єдиного слова "долоня" можна задемонструвати, чия мова давніша. Як? Та так, що в усіх слов'янських мовах це слово походить від старослов'янського "длань" і споріднене зі словами "діл", "долина", і тільки у росіян покруч – "ладонь".

Але зальотні московські гості, які крячкою сидять на українських сайтах, аж зі шкіри вилазять, аби довести, що українську мову та українців вигадали німці з австріяками. Якась дивовижна ненависть яріє в так званого братнього народу. Ми їх так не ненавидимо, як вони нас. І чим ми їм не догодили? Тим, що ще не вмерли?

Але я собі так думаю: їхня ненависть – це чудовий доказ того, що ми інші, різні і ніколи не зійдемося, скільки б різні гундяєви нас не єднали та скільки б усілякі підрахуї з ними не обнімалися.