Непомітний окупант.

  • 14.11.13, 16:35
Китайська орда готується захопити Україну? - Олег Соскін  
11 ноября 2013

 Китай сьогодні, як виглядає, зробив ставку на те, аби захопити Україну, як він вже по суті захопив деякі країни Африки, Азії та Латинської Америки. Один із механізмів, які використовує для цього комуністичний Китай – це захоплення орних сільськогосподарських земель.

Як відомо, засоби масової інформації вже повідомляли, що Україна збирається віддати Китаю в оренду 3 млн. га сільгоспугідь строком на 50 років. Про це повідомляв «ІТАР -ТАРС» , посилаючись на газету « Хуаньцю шибао». За даними ЗМІ , угода підписана між Синьцзянським виробничо - будівельним корпусом і українською компанією KGS Agro. Як стало відомо, на першому етапі китайській стороні будуть передані в оренду 100 тисяч га в Дніпропетровській області. Надалі площа орендованих територій , у тому числі в Херсонській області та в Криму , досягне 3 млн. га.
Тепер ця інформація стає достатньо вірогідною, тому що з’явились повідомлення, які можуть підтвердити дане припущення. Зокрема, стало відомо, що Американський інвестиційний фонд Franklin Templeton, до якого причетний мільярдер Марк Мобіус, скупив облігації зовнішньої державної позики України на суму 5 млрд. доларів, які були розпорошені, і сконцентрував у своїх руках. Виникає питання: з якою метою він це зробив?
У розвиток того, що нам вже відомо, можна висловити версію, що готується масштабне захоплення українських унікальних земель з боку комуністичного Китаю. Для цього, наприклад, може бути застосований механізм, коли Китай викупить ці облігації у Franklin Templeton, зрозуміло, що вже дорожче, ніж 5 млрд., і пред’являє їх для погашення українському уряду. Очевидно, що в уряду грошей для погашення цих облігацій немає, але в такому випадку вони повинні бути чимось матеріально забезпечені. Таким чином, Китай може отримати 3 млн. га наших земель. Далі Китай завезе  сюди свою техніку, посівний матеріал з вмістом ГМО і починає їх тут застосовувати. Але зрозуміло, що в такому випадку на цих землях уже не працюватимуть українські селяни, а китайці. Вони сюди будуть завезені у необхідній кількості, можливо кілька мільйонів, і почнуть розмножуватись і займати життєвий простір української нації. Тоді українці остаточно перетворяться на біомасу, для цього їм продають горілку, пиво, тютюн і показують на олігархічних телеканал безглузді шоу, щоб люди не замислювалися над реальним життям, яке відбувається навколо. Чи в цьому полягає мета Януковича, Азарова, Арбузова та українофобів на зразок Табачника?
Україна, згідно із моєю моделлю цивілізаційних зіткнень є якраз класичною країною сірої зони, у якій Китай почав формувати свій базовий цивілізаційний геоекономічний анклав для подальшої експансії в інші країни. Те саме зараз, до речі, відбувається і в Білорусії, де такий китайський анклав формує диктатор Лукашенко. Отже, якщо наше припущення вірне, то правлячий режим Януковичу готує підґрунтя для масштабної окупації України з боку китайців. І питання полягає в тому, чи українська нація спроможна дати відсіч узурпаторам, які готують нашестя нової орди на Русь-Україну?
Олег Соскін, професор, директор Інституту трансформації суспільства 

Доки грім не гряне...

  • 14.11.13, 08:10
Розворот чи останній блеф? 
Попри те, що минув «найостанніший дедлайн», Європа відклала надії на рішення української влади щодо асоціації на наступний тиждень

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Минув ще один — здавалося б, останній «дедлайн», коли Верховна Рада могла ухвалити вирішальні закони для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Скликане вчора позачергове засідання, по суті, не відбулося. Одразу по десятій годині парламент узяв перерву «для консультацій», а вже об одинадцятій із «копійками» спікер Володимир Рибак закрив засідання, заявивши, що всі три питання, винесені на розгляд, не готові. Робочі групи не підготували ані прийнятий минулого тижня за основу президентський законопоект про прокуратуру, ані підготовлений «регіоналами» проект «Про внесення змін до Закону «Про вибори народних депутатів», ані — головне — спільний законопроект «імені Юлії Тимошенко» щодо лікування ув’язнених за кордоном (на понеділковому засіданні Комітету законодавчого забезпечення навіть не зібрався кворум із цього приводу). «Там стільки поправок, що їх місяць у комітеті потрібно розглядати», — пояснив Рибак.

Насправді ж усі розуміють, що йдеться про політичне рішення щодо Тимошенко, яке має ухвалити Президент Віктор Янукович — випустити чи ні. На яких умовах — навіть це вже відходить на другий план. І заяви керівника фракції ПР Олександра Єфремова про те, що «опозиція серйозно і професійно не займається законопроектом про лікування засуджених», — це лише димова завіса. Адже на першому місці — питання однозначного геополітичного ви­бору: Європа чи Росія. А якраз у переддень «останнього дедлайну» євроінтеграційна риторика «регіоналів» змінилася заявами про те, що асоціація з ЄС означатиме для України втрату ринків у Росії та значні фінансові збитки української промисловості (читай шпальту «Економіка»).

Нагадаємо, що рішення Ради ЄС щодо асоціації з Україною мало б бути вже 18 листопада — за десять днів до Вільнюського саміту. Однак «дедлайн» знову перенесено. Наступне, вже планове, засідання ВР відбудеться 19 листопада. І місія ЄС у складі Александра Кваснєвського й Пета Кокса, яка раніше збиралася відзвітувати в Брюсселі про українські успіхи чи провали 13 листопада, зголосилася почекати до 19–го.

«Ми розуміємо, що політично все дуже складно, але сподіваємося, що знайдеться достатньо доброї волі для консенсусу, щоб усі, хто хоче підписати асоціацію, підписали її, — сказав учора на брифінгу екс–президент Польщі Кваснєвський. — 19–те — це вже останній момент, коли можна зробити те, що треба. І ми як місія очікуємо, що вийде все так, як ми сьогодні говорили з нашими партнерами».

Певно, на Кокса—Кваснєвського вплинула опозиція, яка попросила не давати в середу ввечері негативну оцінку Україні й почекати до наступного вівторка.

Утім, надії на позитивне вирішення цієї проблеми мало. «Вибачте, але яких іще юристів, академіків, фахівців треба залучити, аби проаналізувати відповідність двох–трьох речень змін до 84–ї статті Кримінального кодексу України? Це гра і демонстрація політичної зневаги перед українським суспільством, перед європейським співтовариством», — заявив у кулуарах ВР очільник «Свободи» Олег Тягнибок у відповідь на казуїстичні пояснення «регіоналів», чому вони не хочуть узгоджувати поправки до компромісного «проекту Тимошенко».

«Сьогодні мені офіційно передали з адміністрації Віктора Януковича, що Президент України не збирається приймати жодних актів про помилування Юлії Тимошенко, — сказав лідер ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк. — Угоду вони не збираються підписувати. Їм потрібно залишити репресивний прокурорський апарат в тій формі, в якій він є сьогодні, щоб тиснути на своїх політичних опонентів і фальшувати вибори 2015 року. А з новим законом про прокуратуру з поправками опозиції цього неможливо зробити».

Джерела «УМ» в адміністрації Президента підштовхують до висновку, що Янукович таки не відмовився від асоціації з ЄС остаточно, а продовжує блеф та ризиковану гру до крайньої межі, щоб витягнути якнайбільше вигод для себе і з Брюсселя, і з Москви. «Я думаю, що Янукович може врятувати Угоду, якщо вдасться до лідерства і відповідальності», — таку думку висловив у коментарі агенції «Інтерфакс–Україна» і міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс. «Не підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна залишиться біля розбитого корита», — апелює до Януковича вже й Леонід Кучма.

Наразі до порядку денного ВР на 19 листопада вже внесено євроінтеграційні проекти — про прокуратуру, зміни виборчого законодавства та деякі проекти про лікування Тимошенко (за авторством 
Анжеліки Лабунської, Сергія Міщенка, Володимира Купчака та спільний проект опозиціонерів щодо амністії). «Зібрати голоси для схвалення цих трьох законів — реально можливо. Графік ще не зірвано, парламент встигає прийняти їх до Вільнюса», — написав у своєму «Фейсбуці» нардеп із «Батьківщини» Анатолій Гриценко.

ВУЛИЦЯ

На 24 листопада «УДАР», «Батьківщина» і «Свобода» скликають у Києві мітинг на підтримку європейського вибору України. Із відповідною ініціативою напередодні виступив лідер руху «Третя Українська республіка» Юрій Луценко. «Лише разом ми змусимо владу почути голос народу. Лише спільними зусиллями ми здатні забезпечити потужний тиск на Януковича, який переконає його підписати Угоду [про асоціацію]», — йдеться у відозві опозиціонерів. Щоправда, 24 листопада всі терміни ухвалення законів уже точно минуть.

Дисидент "незалежної" України Левко Лук'яненко.

  • 14.11.13, 03:32

Левко Лук’яненко: Янукович побачив, що Росія – це дика Азія
Левко Лук’яненко: Янукович побачив, що Росія – це дика Азія11.10.2013 г. в 16:27
Олексій Бик, «Главком»

Левко Лук’яненко – колишній політв’язень, народний депутат, Герой України і один з батьків української незалежності. Декілька років тому він відійшов від політики, проте продовжує дотримуватися активної громадянської позиції.

Днями стало відомо, що на початку жовтня Левко Лук’яненко мав виступати з лекціями перед студентами університетів Ніжина та Житомира, однак в останній момент отримав відмову від керівництва цих вишів.

«Напередодні заздалегідь запланованого виступу в Житомирському університеті, Левко Григорович отримав нічим невмотивовану відмову … Аналогічно, не хотіли давати Левкові Лук’яненкові згоду на зустріч в стінах Ніжинського університету. Зрештою, в Ніжині повідомили, що виступ можливий за умов … «комерційної оренди». Тобто, безкоштовно Герою України зустрічатися зі студентами заборонено. А якщо заплатить, то університет розгляне це як власну «комерційну діяльність», і дозволить!», - повідомив Олесь Доній.

Сам Лук’яненко розповів «Главкому», що про обидві відмови він дізнався вже перед самими виступами, а у Ніжині від нього вимагали навіть узгодити тему лекції. «Коли я приїхав до Ніжина на 9 годину, як і було домовлено, то виявилося, що ректор не хоче мені дозволити прочитати цю лекцію… Мені потрібно написати заяву, ніби я прошуся організувати, далі щоб я написав тему, з якою я хочу виступити, і щоби це було десь за тиждень», - розповів Левко Григорович «Главкому». Окрім того, буквально сьогодні йому відмовили у виступі перед студентами у Донецьку.

Розкажіть, чому Ваші лекції заборонили читати у Ніжині та Житомирі?

Я був запрошений до Ніжинського університету, це було давно. Я, в принципі, погоджувався, але не конкретизували домовленості. Потім до мене зателефонував чоловік і каже, що 2 жовтня мене готові прийняти. Я склав собі маршрут поїздки – першим Ніжин, але мені хотілося поїхати по довшому маршруту.

Коли я приїхав до Ніжина на 9 годину, як і було домовлено, то виявилося, що ректор не хоче мені дозволити прочитати цю лекцію. А це все організовував мій друг, він був головою Республіканської партії у Ніжині. Каже, що мені потрібно написати заяву, ніби я прошуся організувати, далі щоб я написав тему, з якою я хочу виступити, і щоби це було десь за тиждень. Я кажу: тиждень не може бути, бо я вже їду по маршруту, а те, що тема, кажу, – це мене ображає, бо в нас немає цензури, в нас є свобода слова і я буду говорити те, що вважаю за потрібне. А, в принципі, він мене може знати, що я не закликаю до збройної боротьби. І той мій друг каже, що вони там таку зробили розвідку, що можна буде винайняти зал і тоді вже ніби вина ректора зменшується, бо він здав залу в оренду і що там робиться – він не відповідає. На тому й зупинилися.

Що стосується Житомира, то там є така подруга моєї дружини, і вона хотіла, щоб я приїхав до Житомира для зустрічі зі студентами. Я так само погодився, і вона утрясла, що це мало би бути 9 жовтня. Пішла вона напередодні, щоб уточнити це, а ректор ніяк не хоче і все. Вона там просила, плакала… Зателефонувала мені в сльозах, каже, ось така картина.

Що це означає? Це означає повернення знову до тоталітаризму, до стану імперії, до безправності.

Про що мала бути ваша лекція, що її так злякалися?

Якщо говорити про Ніжин, то я хотів поговорити про сучасну політичну ситуацію. Але ще є у нас така дуже цікава тема: ми хочемо створити благодійний фонд, який буде сприяти вивченню боротьби чернігівців за незалежну Україну. Бо якась інформація є, і дуже цікава, але явно мало чернігівці знають про ту боротьбу. У 1917-18 роках, і пізніше повстання відбувалися на Чернігівщині. Сьогодні атмосфера революційна сягає того рівня, коли люди цим починають дуже цікавитися. Ми хочемо зайнятися цим вивченням. То оце була друга тема, з якою я хотів звернутися в Ніжині до студентів.

Що стосується Житомира – то там я мав говорити про становище в Україні. А іншою темою є проблема аналізу, чому 22 роки Україна розвивалася так, як вона розвивається. В 1991 році нам вдалося проголосити незалежність України, але нам не вдалося усунути окупаційну адміністрацію. Персонально там, звичайно, мінялися люди, але хто ця влада, що 22 роки керує Україною? Звичайно, це люди, які були виховані в антиукраїнському промосковському дусі, вони не дбають про Україну, Україна для них є просто територією для заробляння грошей. Це вороги українського народу.

Так от у пресі з’явилася інформація про національний склад Верховної Ради шостого скликання. Власне, це було завжди відомо, але ця тема обходилася мовчанкою. Аналіз показує, що українців у парламенті було 29%. Це менше, ніж третина. Дві третини Верховної Ради – це представники національних меншин в Україні. Ясна річ, що це є насмішкою над українцями, приниженням українців і таке приниження терпіти більше не можна.

Ось у мене є національний склад України, національний склад діючої Верховної ради і національний склад уряду, в цифрах. А цифри – річ уперта. У парламенті 22% українців, в уряді – 15%. Тому необхідно з цим покінчити. У Конституції УНР 1918 року було положення про пропорційне представництво в органах влади національних груп, які живуть в Україні. Тому ми дійшли до того, що необхідно виконати Конституцію 1918 року. Мова не йде про применшення, приниження когось, мова йде про виправлення приниженого стану української нації.

Необхідно, щоб наші виборці проголосували за повернення українців до органів державної влади. Змінити владу можна зброєю і парламентським способом. Я категорично проти збройного способу. Тому перед виборцями є наше звернення з трьох пунктів: перше – щоб обов’язково усі прийшли на вибори у 2015 році, друге – щоб вони не продали свій бюлетень за кіло гречки, третє – щоб коли виборець візьме бюлетень, то він має знайти українців у цьому списку, а вже з них обирати, кого захоче.

Я відкрито це декларую, і якщо ви це надрукуєте – я буду вам вдячний.

Як ви вважаєте, яка з політичних сил, представлених у парламенті, могла б приєднатися до цієї ідеї?

Ця проблема, як бачите, не партійна, вона національна. Тому я думаю, що знайдуться люди з усіх партій, в тому числі з Партії регіонів.

У контексті розмови про вибори 2015 року як ви ставитеся до ідеї Юлії Тимошенко про те, що опозиція має йти на вибори трьома колонами?

Ми ще не знаємо, чи вибори будуть в два тури, бо Партія регіонів ще може встигнути зробити вибори в один тур. Якщо ж бути точно впевненим, що буде два тури, то припустимо, щоби наші йшли не одною колоною, а трьома. Але я би хотів, щоби парламентські опозиційні партії домовилися про одну кандидатуру. а якщо буде один тур – то це просто обов’язкова умова.

Кого ви бачите єдиним кандидатом від опозиції?

Я бачу Кличка.

А чому не Тягнибок, наприклад? Він більш націоналістично налаштований.

От тому, що він більший націоналіст, за нього не проголосують на Сході. А з іншого боку про Тягнибока зараз дуже багато негативної інформації, яка навіть при всьому критичному ставленні до джерел багато в чому є переконливою. Це дуже б’є по партії «Свобода». Я думаю, що у них зараз серйозна внутрішня криза.

Але з іншого боку Кличко – він спортсмен, він не є людиною інтелектуальної праці. Чи готовий він бути президентом?

Я поділяю думку Марчука про те, що на президента треба вчитися. Що це означає? Треба знати історію і культуру нашої нації, треба знати нашу національну мрію. Він (Кличко – «Главком») цього не знає. Але в даному випадку, коли порівнювати з іншими кандидатами, він виглядає краще. Він не є ідеальним кандидатом, але за нього проголосує як Центр, так і Схід або Захід. Власне, для мене немає проблеми вибору вже, бо народ уже його обрав. Бо за всіма соціологічними опитуваннями він уже обігнав Януковича.

Можливо, це тільки тому, що Юлія Тимошенко у в’язниці?

Поки ми виходимо з того, що вона не бере участі у політичному житті. Але на користь Кличка я можу сказати що? Боксери, як правило, не відрізняються розумом, бо їх б’ють по черепу, а череп трясе мозок. Але Кличко якраз розумний чоловік. Може, тому що він вищий і до його голови рідко досягали кулаками.

Крім того, він має велику силу волі, без неї Кличко не став би чемпіоном. Він наполегливий. Кажуть, що короля робить почт, але й король формує своє оточення. Я думаю, що Кличко спроможний сам сформувати своє середовище. Ющенко не спромігся на це, він попав під вплив «любих друзів», бо він був не державник, а талановитий проповідник.

А як ви ставитеся до нового політичного проекту Юрія Луценка?

Луценко є активним і сміливим політиком, і те, що він робить – це добре.

Але ж він робить цей проект на гроші тих самих «любих друзів», які колись грали Ющенка. Скажімо, Третьякова.

Я особливо ще не знаю, хто там у нього друзі і яку команду він там сформував. Але я виходжу з того, що він патріотичний чоловік і здібний, він довів це під час ув’язнення.

Чи змінилося у вас ставлення до Януковича через те, що саме він веде Україну до ЄС?

Я вивчав історію, і знаю, як було у 17-18 ст. Брюховецький починав гетьманування з дружби з Москвою. А потім він став ворогом Москви. Після нього так само гетьманом став Самойлович. Коли він поспілкувався з Москвою – він став лютим ворогом Москви. І так у нас було кілька разів на Гетьманщині. З Януковичем можливий такий самий варіант. Він прийшов до влади на гаслах дружби з Росією, бо він її не знав, а тепер побачив, що це дика Азія, з якою не можна толком ні про що говорити, бо вона знає одне – обдурити, притиснути і примусити.

16 жовтня об 11:00 в прес-центрі «Главкому» та на сайті glavcom.ua пройде заборонена ректорами лекція Героя України, дисидента та відомого політика Левка Лук’яненка. «Главком» запрошує журналістів, студентів та громадських активістів доєднатись до цієї акції. Акредитація тут.

Наймити для масовки.

  • 14.11.13, 03:10
«Шляхом слави» до Страсбурга? 
У Луганську на Партію регіонів подали позов через неправомірне використання дітей на мітингах. Імовірно, справа може дійти до Євросуду з прав людини

У провладному мітингу 3 вересня в Луганську взяли участь близько 2,5 тисячi студентів та школярів. (Фото  й документи надані Правозахисним центром «Поступ».)

Ця історія розпочалася 3 вересня цього року в Луганську. Близько п’яти тисяч учнів середніх шкіл та професійно–технічних училищ, студентів вищих навчальних закладів та працівників бюджетних установ організатори з відомої політичної сили вивели на мітинг, присвячений 70–й річниці визволення Луганщини від німецько–фашистських загарбників.

Дітей незаконно зняли з уроків, щоб вони стали масовкою в заході, проведеному для підвищення рейтингу Партії регіонів. У цьому переконаний позивач — Костянтин Реуцький, голова правління Правозахисного центру «Поступ».

Водночас луганський осередок Партії регіонів вважає позов до суду провокацією. І аргументує: мовляв, акція, до якої залучили студентів та школярів, була «відкритим уроком мужності», на якому йшлося про подвиг героїв Другої Світової війни.

Позов проти «регіоналів» у Луганський окружний адміністративний суд було подано в інший знаковий день — 7 листопада. Дату слухання ще не призначили.

На «добровільних» засадах

Наприкінці літа Луганська обласна рада, обласна держадміністрація, міська рада та Рада луганської обласної організації ветеранів України прийняли спільний робочий план підготовки та проведення заходів з нагоди 70–ї річниці визволення Луганщини від фашистських загарбників. 30 серпня департамент освіти та науки ОДА надсилає у всі навчальні заклади наказ «забезпечити участь учнів у проведенні урочистої ходи–параду «Шляхом слави». До листа додавалася план–схема, як розміщувати на території учасників параду, а також імена відповідальних за збір цих людей.

Тож близько 2,5 тисячi студентів та школярів, привезених на шкільних автобусах, були змушені перебувати на площі й «створювати масовку Партії регіонів», зауважує Костянтин Реуцький. Його 13–річний син, як й інші старшокласники гімназії № 30, став частиною цієї акції.

«Провладні партії — я не кажу тільки про Партію регіонів — «грішили» тим, що виводили на мітинги «бюджетників». Однак експлуатація дітей під час політичних акцій — такого масштабу раніше в Луганську не було. Я не пригадую, щоб використовували так цинічно й неприховано... Це прямо порушує стандарти права на свободу мирних зібрань. Яке включає не тільки вільно брати участь у мирному зібранні, ідеологію якого я як учасник розділяю, а й утриматися від участі в тому зібранні, ідеологію якого я не поділяю», — заявляє Реуцький.

Правозахисник стверджує, що на параді домінували символіка та знамена Партії регіонів. Олександра Дворецька, керівник Кримського правозахисного центру «Дія», яка представляє інтереси батьків в українських судах, відзначає: естафета воїнської слави, яка розпочалася 23 серпня у Харкові, потім через Суми дійшла 3 вересня до Луганська — проходила під егідою Партії регіонів, власне, як проект партії. «Цікаво було дізнатися, що проект партії чомусь реалізують за бюджетні кошти», — каже Дворецька.

Обурений батько оскаржив неправомірні дії тих, хто видає документи, і тих, хто реалізує такі накази. Пан Реуцький вимагає притягнути до відповідальності міське та обласне управління освіти міста Луганська, Луганської міськради та, власне, школи № 30, які стали посередниками у цій історії.

«Ми вважаємо, що до порушення права причетна не тільки школа, адміністрація якої не встигла попередити учнів про захід. Це вже система, коли накази спускаються згори донизу, — так швиденько, що вчителям навіть не залишають часу, як слід підготуватися. Дітям не пояснили, куди вони йдуть, яка мета цього заходу, що вони отримають. Більше того — в дітей не було жодної альтернативи. У школі не залишився педагог, який би був відповідальний за учнів, якщо хтось із них відмовився долучитися до акції. Для нас важливо говорити не тільки про те, що дітей не встигли попередити, а й про те, що їх примусили до участі в політичній акції», — наголошує Олександра Дворецька.

У міжнародному праві описано таке поняття, як «учасник мирних зібрань». Учасник — це особа, яка свідомо й добровільно бере участь в акції. Якщо немає цієї добровільності — це порушує свободу на мирні зібрання. У конкретному випадку учні не мали можливості не відвідати цей захід, бо повинні були слідувати вказівкам учителів.

«Їх так привчають і батьки, і школа. По суті, вони не могли оцінити дії вчителя, чи були ті законні, чи ні, — підкреслює юристка Дворецька. — З огляду на це, школярі були примушені до цього мітингу і не могли за власним бажанням покинути його: їм сказали стояти тут, «і потім ми повертаємося до школи». У цей час вони утримувалися на мирному зібранні».

За словами правозахисниці, зокрема, були порушені стаття 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та стаття 15 Конвенції про права дитини, якими гарантована свобода мирних зібрань.

«Свобода мирних зібрань дуже тісно пов’язана зі свободою вираження поглядів. І це право було також порушено. Крім того, відбулося втручання у виховний процес», — додає пан Реуцький. Так, під час навчально–виховного процесу не допускається залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах — ідеться в статті 8 Закону України «Про освіту».

«Наша мета — об’єднати 
проти неонацистів»

Прес–служба Луганської обласної організації Партії регіонів на такі заяви відреагувала досить швидко, назвавши їх провокацією. Свої дії — залучення дітей до мітингу — «регіонали» пояснюють «об’єднанням країни».

«На Луганщині проживають представники багатьох національностей, і всіх нас об’єднує почуття глибокої поваги до спільної історії і до наших героїв–визволителів. Тому ми проводили й будемо проводити заходи, присвячені подвигу героїв Великої Вітчизняної війни», — пояснюють у прес–службі луганського обкому ПР.

Представники Партії регіонів стверджують, що такі заходи консолідують жителів області. І той факт, що на параді, присвяченому 70–річчю визволення Луганщини від загарбників, були присутні як дорослі, так і діти, «підтверджує непохитність переконань» мешканців області.

«Для школярів і студентів ця акція стала відкритим «Уроком мужності» про боротьбу й перемогу дідів та прадідів», — переконана місцева влада, основу якої складає ПР. Водночас представники «Регіонів» наголошують, якщо хтось не хоче вшановувати ветеранів війни — це їхня свобода вибору, але завдяки їй «неонацисти сьогодні крокують не тільки вулицями Західної України, а й центром нашої столиці».

Або здоровий глузд,
або Європейський суд

Ця справа є унікальною не тільки для України, а й для Європейського Союзу, переконаний Михайло Тарахкало, директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ). Зазвичай у таких випадках люди не хочуть скаржитися, оскільки бояться негативної реакції. Однак батько–заявник готовий іти до кінця.

В УГСПЛ сподіваються, що національні суди стануть на бік Костянтина Реуцького і визнають протиправними дії, які порушують національне законодавство. Якщо ж цього не станеться, готові звертатися до Європейського суду з прав людини і вірять у перспективність цієї справи.

«Тут дуже серйозна доказова база, яка підтверджує правоту Костянтина», — стверджує Тарахкало. І додає, що проти України на сьогоднішній день майже не існує справ, які регулювали б питання ведення мирних зібрань.

Єдиною значущою можна назвати справу «Вєренцов проти України» (рішення ЄСПЛ від 11 вересня 2013 року), яка кардинально змінила застосовну практику і зобов’язала нашу державу розробити й прийняти законодавство щодо свободи мирних зібрань.

«Діти є найбільш незахищеними, їм складно сказати вчителю, що «я не піду на мітинг». Навіть дорослі не завжди можуть відмовитися. Можлива перемога в цій справі допоможе розробити ефективний механізм, який у майбутньому не дозволить використовувати дітей у подібних заходах», — наголошує юрист.

«Ми сподіваємося на здоровий глузд українських суддів. Інакше це буде довгий і цікавий судовий процес», — додає позивач Реуцький.

Ірина ВИРТОСУ
Центр інформації про права людини (спеціально для «УМ»)

Погляд зі сторони.

  • 14.11.13, 00:06
 Абсолютно понятно, тем более, что у нас, журналистов есть всегда какая-то подкожная информация без разглашения источников. Дело в том, что Януковичу прищемили хвост. Путин ему на хвост наступил в последнюю минуту: В таможенный союз не примем, за газ будете платить заранее, за квартал; цену вам еще повысим — будут золотые слитки, а не газ; паспорта иностранные введем, а там и визы. И, Янукович заметался. А Юлия Тимошенко — она в закладе, в ломбарде, потому что в Брюссель, не освободив Юлию Тимошенко, подписывать что-то с Евросоюзом лучше не ездить. Там ведь не ходят по трупам, как наш Путин со своей хунтой, там не принято. Значит, единственный способ все остановить и как-то объяснить это оппозиции - urbietorbi, это затормозить несчастную Юлию Тимошенко в тюрьме и тогда Брюссель сам откажется.

Мы ведь специалисты — свою жизнь наладить не можем, устроить. Мы открыли сейчас «бюро медвежьих услуг» — портим жизнь нашим бывшим колониям. Вот, Украину не пускаем в Евросоюз. Но, я бы на месте Януковича даже и не раздумывала. У России денег не хватает на себя. Украину кормить не будут. Ее один раз уже обманули с этими ценами на газ, обманут и во второй раз. К сожалению, наш тонущий корабль абсолютно пока бесперспективен, и не только крысы, но и нормальные пассажиры должны срочно эвакуироваться в сторону Европы.
В.Новодворская.

Невже українці дурніші за молдаван?

  • 13.11.13, 19:17
13.11.13 17:55 Молдавский пример украинцам: в Кишиневе проходят стотысячные митинги в поддержку интеграции с ЕС. 


Молдаване дружно поддерживают курс правительства на сближение с Евросоюзом. Об этом свидетельствуют массовые митинги в столице страны - Кишиневе.

Как сообщает Цензор.НЕТ, по мнению молдаван, интеграция с ЕС - это шанс возродить экономику и четкий путь развития страны. Молдова планирует парафировать соглашение с Евросоюзом на Вильнюсском саммите. Там же, возможно, будет подписано и соглашение об ассоциации между Украиной и ЕС.Источник:http://censor.net.ua/v259582

Для тих, кому не пофіг.

  • 13.11.13, 18:54
УВАГА! Опозиція збирає людей у Києві 24 листопада.13.11.2013 16:15


 

 

«Закликаємо всіх, кому небайдужа доля європейського майбутнього України незалежно від політичних вподобань: 24 листопада о 12.00 годині зібратися в Києві», - зазначається у спільній заяві лідерів Опозиції.

 

Заява ця була оприлюднена 13 листопада 2013 року після того, як у Верховній Раді, через позицію пропрезидентської більшості, не були проголосовані закони, які є вимогою для підписання Угоди про Асоціацію, у тому числі закон про лікування засуджених за кордоном, що міг бути підставою для звільнення Юлії Тимошенко.

 

На думку опозиціонерів та абсолютної більшості експертів, через ці події підписання угоди і взагалі євроінтеграційні прагнення України ставляться під сумнів, натомість у перспективі країні загрожує насильне зближення з Митним Союзом.

 

«Відвертий саботаж Партією регіонів євроінтеграційного пакету законопроектів означає лише одне – Віктор Янукович свідомо зриває підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, позбавляє нас шансу на реалізацію багатовікового прагнення українського народу: бути повноправною та невід’ємною частиною вільної, демократичної європейської спільноти....

 

Переконані, що зупинити такий розвиток подій може лише потужний громадянський спротив. Лише разом ми зможемо змусити владу почути голос народу. Лише спільними зусиллями ми здатні забезпечити потужний тиск на Януковича, який переконає його підписати Угоду та відмовитися від планів здати Україну, як склотару, в Митний союз», - зазначається у заяві, яку підписали Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок та Віталій Кличко.

 

ПОВНИЙ ТЕКСТ ЗАЯВИ


 

Це має бути в кожному місті, в кожному селі!

  • 13.11.13, 00:06
Мітинг Опозиції завтра колоною рушить від КМДА о 09.15

Сьогодні ми НЕ МАЄМО ПРАВА подарувати Януковичу і Путіну майбутнє наших дітей і внуків!

 

Вже зараз очевидно, що Янукович дав відмашку своїй синьожопій банді в жодному разі не голосувати за будь-який компромісний закон щодо звільнення та лікування Юлії Тимошенко. Навіть незважаючи на те, що в проекті закону, який завтра буде виноситись на голосування, були враховані абсолютно всі зауваження з боку експертів, професійних юристів та й власне самих регіоналів до попередніх законопроектів. Законопроет був напрацьований представниками трьох опозиційних фракцій та позафракційних. Партія влади не запропонувала нічого, окрім пустих рецензій і заяв про непрофесійність опозиціі. 


Та й по-іншому вони не могли - їм дана чітка вказівка провалити голосування і тим самим зачинити перед Україною двері до ЄС.


Янукович вже продав країну сусідньому президенту і лише питанням часу залишаеться той момент, коли над адміністративними будівлями у Києві замайорять російські триколори.


Боротьба триває. Чи дасть громадянське суспільство єнакієвському гопнику можливість остаточно перетворити Україну на «Абсурдистан Януковича» дізнаємося дуже скоро.


Завтра під стіни Верховної Ради опозиція збирає людей. 


Колона рушить від КМДА до ВР приблизно о 9.15


Чи варто завтра йти - кожен нехай для себе вирішить сам. 


Скажу одне: сьогодні ми просто не маємо права подарувати Януковичу та Путіну майбутнє наших нащадків. 


Переконаний, що для опозиції настав час звернутися до суспільства. Без партійної символіки, заїжджених гасел та підкилимних інтриг. Без проплачених прапороносців, але з чітким розумінням справи та усвідомленням доленосності кожного слова, сказаного з трибуни. Тільки єдність і впевненість у своєму виборі.

Нехай же суспільство об'єднається в боротьбі за своє європейське майбутнє, нехай громадяни стануть під прапорами України та Європейського Союзу, відкинувши різнокольорові партійні гарнчірки.

 

Юрій АНДРЕЄВ


ПРОШУ ПОШИРИТИ ЦЮ ІНФУ ДЕ ТІЛЬКИ МОЖЛИВО ЛЮБИМИ ЗАСОБАМИ! ДЯКУЮ ЗА ПІДТРИМКУ!!! ЄДНАЙМОСЯ і ШАНУЙМОСЯ, БО МИ - УКРАЇНЦІ, ТОГО ВАРТІ!!!


http://ratings.liga.net/duel/detail2835497.html?candidate=0


 Державні злочини влади Януковича:
- Нелегітимна зміна Конституції України через КС ;
- Підписання у 2010 році антидержавної Харківської Угоди з Росією по ЧФ РФ (попередня Угода по ЧФ дійсна ще до 2017 року);
- Розформування Інституту національної пам'яті в м.Київ;
- Занепад Меморіалу пам'яті жертв голодомору при ;
- Прийняття фракцією ПР у ВР України українофобського закону про мови Кивалова-Колєсніченка;
- Політично вмотивовані переслідування, репресії і арешти політичних опонентів, рейдерське відбирання бізнесу, порушення прав людини і вибіркове правосуддя;
- Списання у 2011 році 24 млрд.грн. боргу перед бюджетом підприємств ПЕК, котрі належать Сім'ї ;
- Секретні сепаратні переговори Януковича з Путіним і вірогідний зрив саміту у Вільнюсі 28-29 листопада 2013 року . Саботаж Януковича і яничарів з партії Регіонів проголошеного ними курсу України на євроінтеграцію.

Словами блогера глаголить істина.

  • 12.11.13, 17:07
Охота на Януковича
Юрий Романенко, "Хвиля"

Охота на волка2

Последний визит Януковича в Россию породил лавину слухов в условиях информационного вакуума, который мастерски был подогрет молчанием АП. 

 Интернет кишит откровениями вроде того, что слил Evgeny GendinЯ взял его в качестве базового примера, чтобы показать основные мифологемы, которые сегодня гуляют в медиа.

Итак, вот что пишет Евгений, привожу дословно:

Просто я с несколькими людьми общался, специально выпытывал. Это — правда, очень осведомлённые люди, значительно осведомлённей многих из нас:-) . Честно, без распальцовки  А ещё точнее — и власть (провласть) и оппозиция. Киев.
Какие моменты совпадают:
1. Ассоциация процентов на 95 подписана не будет.
2. ТС подписан не будет (пока что)
3. Путин сильнее напугал Януковича, чем европейцы (при пока мониторящих американцах). Помимо дестабилизации экономической он серьёзно напугал дестабилизацией и неконтролируемостью юго-востока. И, самое главное, выдвижением пророссийского кандидата, поддерживаемого Кремлём. Помимо Медведчука, назывались фамилии Шуфрича и ещё одного действующего депутата ПР, которого не хочу называть. Кстати, жесткач с Марковым и ротация губернаторов — из этой серии.
4. Бонусы, обещанные Путиным за неподписание (пока за неподписание): серьёзные кредиты вместо МВФовских. Личные откаты от резко подешевевшего газа («президентский» ж, блядь, бизнес  ). Содействие на выборах.
5. Юля — понятное дело, завеса. Чтобы спровоцировать оппозицию и попробовать на неё ответственность переложить за срыв.
6. Россия активно работает в Европе, и есть несколько стран, которые могут быть против, даже при «тяжеловесах», которые за — что сорвёт это дело.

Просто выложил. Не комментирую, не раскидываю пальцы экспертности)). Напоминаю — информация и выводы не мои. Всё, понятно — нестопроцентнтное, но я общался с теми, кто со мной, как минимум, не лукавил и кто, на мой взгляд, имеет ту информацию, к которой можно прислушаться.

Мой комментарий:

Визит Януковича в Сочи был провальным. Не буду раскрывать нюансов, но это очевидно хотя бы потому, что Януковичу пришлось вновь ехать неизвестно куда и встречаться где-то на военной базе тет-а-тет с Путиным даже без ближайших помощников.

Разговор Путина с Януковичем интересен с психологической точки зрения, поскольку люди присутствовавшие на переговорах с ним знают, что президент России умеет очаровывать и подавлять своих визави. Поэтому, попытка оторвать Януковича от окружения — верный ход Путина, который знает, что украинский президент находится под сильным влиянием со стороны олигархов. Путин психологически доминирует и пытается конвертировать  это преимущество в конкретные договоренности.

Рабочий визит на этих выходных также закончился ничем, учитывая преждевременный слив Дмитрия Киселева на Первом канале.

 Мы видим, что СМИ ничего не получили, потому принялись строить свои пошлые версии в зависимости от уровня образования, наглости и тупости. АП ничего не сообщила, очевидно, посчитав, что короткого заявления пресс-секретаря Путина Дмитрия Пескова достаточно для прояснения ситуации. Наконец, даже «говорящие головы» из Партии регионов не получили внятных инструкций. Потому мы услышали забавные версии от Елены Бондаренко о том, что встреча Путина и Януковича на военной базе имела такой формат из-за опасений «прослушки».

Это говорит о том, что Януковича а) осторожен б) возможно напуган, потому старается не рисковать лишний раз. В его положении, согласитесь, это разумно.

Разговоры о Шуфриче и Маркове, а также прочих «перспективных политиках» «юго-востока» (сам постановка вопроса смешна, как будто есть некая особая политика юго-востока) усиливают фейковость таких «сливов». Ни Марков, ни Шуфрич не являются фигурами, соответствующими масштабу геополитической игры, которую мы рассматриваем.

При этом параллельно визиту Януковича происходит слив в Financial Times относительно выкупа долгов американским инвестиционным фондом. Де-факто означает, что американцы подписываются за ВФЯ, а с другой стороны берут его на крючок финансовыми обязательствами. Причем не только его, но всех кто будет после ухода Януковича. Ведь речь идет о госдолге!

Я даже не буду детально разбирать экономическую составляющую всей этой истории, она также не в пользу Путина и России.

Этим вопросам я уделю больше внимание в другой статье, сейчас скажу только, что аховое положение Януковича заставляет его искать средства на «здесь и сейчас».

Россия ограничена в таких ресурсах(в свободных средствах, которые можно выделить как МВФ на кредитование режима Януковича), поскольку сама испытывает все больший их недостаток, что хорошо видно по дефициту бюджетов в регионах и углублению экономической рецессии, являющейся следствием глобального кризиса. Мегапроекты (авиация, атомная энергетика, космос) о которых говорит постоянно Глазьев сработают когда-то (через 3,5,10 лет), а у Януковича дефицит бюджета и негативное сальдо платежного баланса здесь и сейчас. Поэтому, ему нужны огромные средства на закрытие дыр в Пенсионном фонде, социальным выплатам и закупку, чтобы продержаться 2014 год и выиграть кампанию 2015 года.

Эти мысли вполне разделяет и российское экспертное сообщество.

Например, российский эксперт, зав. отделом социологии и социальной психологии Института научной информации по общественным наукам РАН Дмитрий Ефременко в статье «Украина после Вильнюса» дал очень четкое описание вызовов, стоящих перед Россией в этом противоборестве.

«Красивые слова о «бесповоротности европейского выбора» лучше оставить для украинского внутриполитического потребления. В конечном счете речь идет о масштабе материальных, политико-дипломатических, информационных и иных ресурсов, которые будет готова задействовать Россия для того, чтобы повлиять на украинские элиты и общественное мнение», — отмечает аналитик.

Он указывает причины по которым Россия не сможет дать Украины экономические преференции, которые обещает в обмен на отказ от ассоциации с ЕС.

Как известно, российский президент и другие официальные лица заявляли, что ежегодный экономический выигрыш Украины в случае ее вступления в Таможенный союз составит от 6 до 12 млрд долларов.

«Он мог быть достигнут за счет почти троекратного снижения стоимости российского газа, снятия экспортной пошлины на нефтепродукты, создания преференциального режима для продовольственных товаров. Сюда же следует приплюсовать компенсации, связанные с переходом Украины на общую для ТС ставку единого таможенного тарифа. Несомненно, на первом этапе гипотетического членства Украины в ТС именно российскому налогоплательщику пришлось бы взять на себя эту нагрузку», — констатирует Дмитрий Ефременко.

Однако, этих аргументов оказалось недостаточно, чтобы убедить Киев.

«Можно предположить, что после вступления в силу соглашения об ассоциации и свободной торговле между Украиной и ЕС цена вопроса окажется еще выше», — делает предположение российский аналитик

По его мнению, «в условиях экономической стагнации, начавшейся в России даже при сохранении вполне комфортной цены на нефть и возобновления роста западных экономик, эта нагрузка может оправдываться исключительно геополитическими расчетами».

При этом, «никаких гарантий успеха у Москвы не будет хотя бы потому, что отношения между Россией и объединенной Европой в рамках этого сценария перейдут в режим полномасштабного противостояния», — считает Ефременко.

Впрочем, российский ученый видит возможные альтернативы, позволяющие уйти от конфронтационного сценария.

Он уверен, что «альтернативная стратегия – попытка кардинально изменить правила игры между Россией и Евросоюзом и интегрировать Украину в эту систему в качестве полноправного участника – пока кажется сугубо гипотетической».

«Этот подход прежде всего должен базироваться на признании Украины ключевым фактором российско-европейского взаимодействия и на выработке инклюзивного подхода к Киеву», — говорит он.

Дабы не уходить в сторону, советую прочитать его блестящую статью

Резюме: Янукович не подпишет ассоциацию только в том случае, если будет уверен, что после этого, будем называть вещи своими именами, не избежит физической ликвидации. Россия, оказавшаяся перед угрозой полного разгрома в Восточной Европе, может пойти по классическому, но непонятному западному уму сценарию «так не достанься же ты никому». Даже, если за это придется катастрофическими проблемами самой России, как это было с вхождением во Первую мировую войну на стороне Сербии, несмотря на неготовность российской армии.

Чтобы не произошло несчастного случая, Янукович будет требовать или уже требует, или уже получил, учитывая с какой скоростью он запускает в Украину американские компании на стратегические направления, гарантии безопасности.

Американцы же работают с тяжеловесами из Европы, которые пока еще молчат, очевидно, выжидая когда сложится окончательный пасьянс. При этом истерики вокруг Тимошенко носят характер шумовой завесы, которая прикрывает реальные интересы всех сторон в этой игре.

Тимошенко важна исходя из тактических и стратегических интересов Януковича, но для Европы и США она всего лишь разменная монета в комбинации на одной из десятков геополитических площадок, где они играют.

Это значит , что в этой игре США и Европа подходят к украинскому вопросу исходя из долгосрочного интереса, кстати, также как и Россия, для которой ставкой является не просто потеря влияния в крупной восточно-европейской стране, а потеря опорной точки на европейском направлении, что чревато откатом в Азию со всеми вытекающими последствиями, включая вопрос выживания. Россияне это поняли, но слабость их позиции заключается в том, что они сами находятся внутри глобальной повестки, которая была им навязана в 1991 году и до сих пор из нее не вышли.

Потому окончательное решение будет приниматься не на основе интересов мышей из украинского политического цирка, а своих вполне конкретных, рациональных интересов крупных игроков, которые стоят за кулисами и дергают за ниточки.

Зачем мы ЕС? ЕС мы нужны как рынок сбыта и буфер. Все. ЕС плевать на наши проблемы. Буфер и рынок сбыта — все что им нужно. Европе нужны опорные точки, чтобы укрепить свою шатающуюся модель.

Цимес ситуации в том, что все шатаются и стараются укрепить свои позиции за счет остальных, поэтому слабые и несбалансированные государства вроде Украины пожираются крупными игроками.

В этих условиях для тяжеловесов в ЕС есть свои аргументы, как открыть форточку Украине, так и сыграть с русскими, вопреки окрикам из Вашингтона.

Теперь посмотрите на контекст современных американо-европейских отношений, чтобы понять куда может качнуться чаща весов.

На кого завязаны сегодня основные правительства Европы?

Германия — на США (хотя коалиция с социал-демократами будет заставлять Меркель быть более осторожной в Восточной политике), Франция — на США (позиции Франции и России вошли в противоречие в Ливии и Сирии ), Британия — с США (здесь еще вопрос кто кем больше вертит). Наконец, сами США преследуют укрепление своих позиций в Восточной Европе. Хотя бы для того, чтобы можно было вбивать клин между Европой и Россией в случае необходимости, поскольку разделение Евразии на конкурирующие зоны — альфа и омега внешней политики США уже сто лет.

Да, не нужно переоценивать влияние украинской повестки на глобальную игру. Точно такие же дилеммы, как у Януковича и К, сегодня имеют лидеры десятков других государств в Азии и в Африке. Однако, именно на этих десятках площадок сегодня куется будущее посткризисного мирового порядка.

Исходя из всего вышесказанного возникает вопрос — вы серьезно верите, что Янукович определяет конечный итог всей этой комбинации?

Против такого пошлого понимания процессов говорит все: начиная от характера политического режима в Украине (олигархический, то есть по определению имеющий нескольких центров власти) и заканчивая лихой игрой ведущих мировых центров.

В этой ситуации пространство для маневра у Януковича можно сравнить с выбором у волка, которого охотники гонят на номера. Волк бежит по коридору означенному флажками, где егеря (вроде Fitch или «Газпрома») контролируют траекторию движения, а дальше серый хищник может выбрать: повернуть налево в узенький коридор, или повернуть направо — в коридор несколько шире. А в Вильнюсе мы услышим громкий финальный выстрел.


 

Інструкція як бути "славяніном".

  • 12.11.13, 15:33
Сказки народов Севера

11.11.13 13:48 "Славянин должен уважать Путина, Сталина, бацьку Лукашенко и патриарха Кирилла", - российские признаки "правильных" братских народов. ВИДЕО тут:http://censor.net.ua/video_news/259259/slavyanin_doljen_uvajat_putina_stalina
_batsku_lukashenko_i_patriarha_kirilla_rossiyiskie _priznaki_pravilnyh
Настоящий славянин не состоит в НАТО, Евросоюзе, уважает российского, белорусского лидера и патриарха Кирилла - такие главные признаки правильного братского народа.

Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Интер, после празднования Дня национального единства в России украинские журналисты попытались понять, подходит ли Украина северному соседу как братская славянская страна.

Смотрите также: "В Таможенный союз собираются вступить не менее 10 стран, но Украину такой масштаб не впечатляет", - российское ТВ. ВИДЕО

Источник:http://censor.net.ua/v259259

Добро пожаловать в Мордоръ