П'ятниця 13-те - не АТО, а війна?!.

Париж. П’ятниця, 13-те

Франція приходить до тями і робить висновки після терактів у столиці Ігор ВІТОВИЧ   

Надзвичайний стан у країні, ущільнені кордони, тимчасово відмінена дія Шенгенської угоди. На вулицях Парижа — військові та посилені патрулі поліції. Так сьогодні виглядає найромантичніше місто світу, яке минулої п’ятниці пережило одну з найстрашніших у своїй історії сторінок... Акт війни

Президент Франції Франсуа Олланд у телезверненні до французького народу 14 листопада заявив, що жертвами терактів у Парижі стали 137 людей, а вчинили атаки бойовики угруповання «Ісламська держава». Ще 350 осіб отримали поранення, з яких 42 перебувають у шпиталях у критичному стані. Олланд наголосив, що атаки були сплановані та організовані ззовні, але здійснені за підтримки бойовиків усередині держави. Президент Франції назвав атаки «актом війни», а дії своєї влади — відповіддю на війну, а не АТО.

Нинішню серію атак бойовиків уже назвали найстрашнішою в історії Франції. Вони відбулися в Парижі через 10 місяців після нападу бойовиків-ісламістів на редакцію сатиричного журналу «Шарлі Ебдо» в столиці Франції, у результаті якого загинуло 12 людей. Серія нападів у Парижі в ніч на суботу була скоєна на шести ділянках по всьому місту. Прокуратура Парижа повідомила, що семеро з восьми загиблих нападників були терористами-смертниками і загинули внаслідок спрацювання вибухівки на поясі. Восьмого застрелила поліція. Силовики не виключають, що бойовики досі можуть перебувати в місті.

Напад на Париж: як діяли терористи

Кривава п’ятниця розпочалася у розрахованому на 1500 місць концертному залі «Батаклан», де виступав американський рок-гурт Eagles of Death Metal («Орли смертельного металу»). Приблизно о 21:30 за місцевим часом до глядацької зали ввірвалися щонайменше четверо озброєних чоловіків у масках, які під вигуки «Аллаху Акбар» відкрили вогонь. Глядачів узяли в заручники та стали їх розстрілювати. О пів на першу ночі поліція почала штурм приміщення, за півгодини операцію було закінчено. У залі загинуло до сотні заручників, а також чотири терористи. Троє з них підірвали себе, ще одного застрелила поліція.

Футбольний стадіон «Стад де Франс» став місцем ще однієї атаки. О 21:20 — майже одночасно з нападом на концертний зал — пролунав перший вибух біля стадіону, де відбувався товариський матч між збірними Франції та Німеччини. За ним пролунали інші вибухи. Присутніх на стадіоні французького президента Франсуа Олланда та німецького міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмаєра негайно перевезли в безпечне місце, глядачів евакуювали. Унаслідок вибухів загинули чотири особи, троє з яких були терористами.

Вулиця Фонтен-о-Руа стала місцем загибелі щонайменше п’ятьох осіб. Вони були розстріляні терористами з автоматичної зброї в піцерії «Ла Каза Ностра», яка розташована за кілька сотень метрів від концертної зали «Батаклан». Підірвавши пояс із вибухівкою, один терорист загинув на бульварі Вольтера. З автоматів також стріляли і по терасі ресторану Le Petit Cambodge («Маленька Камбоджа»), що на перетині вулиць Алібер та Біша. У цьому ресторані, за попередніми даними, загинули 14 людей. Крім того, терористи атакували японський ресторан та кафе на вулиці Шаронн на сході міста. Очевидці чули стрілянину протягом двох-трьох хвилин. Унаслідок атаки загинули щонайменше 18 осіб.

Переговори мовою бомб

Слово «війна» постійно лунає з вуст керівників Франції після терористичних атак у Парижі. Прем’єр-міністр країни Мануель Вальс заявив про можливість продовження режиму надзвичайного стану, який діє від півночі 14 листопада. Він дає право місцевій владі запроваджувати комендантську годину, забороняти громадські зібрання, здійснювати обшуки і перевірки. «Ми ведемо війну, і оскільки це війна, ми вживаємо виняткових заходів. Ми діємо, ми завдаємо ударів, щоб знищити ворога, — перш за все у Франції, в Європі, щоб покарати тих, хто вчинив цей злочин. Але й у Сирії та Іраку. І наша відповідь буде такою ж жорстокою, якими були ці напади», — заявив Мануель Вальс в ефірі французького телебачення.

На три місяці подовжити надзвичайний стан хоче і президент Франції Франсуа Олланд. Також можлива заборона на проведення масових заходів — закриття концертних залів та кінотеатрів. Востаннє надзвичайний стан запроваджували у Франції 2005 року, щоб вгамувати заворушення у передмістях Парижа та інших великих містах. Водночас керівники держави заявили, що не відмовляться від ведення військових дій проти ІДІЛ у Сирії

Тут доцільно нагадати пророчі слова президента Литви Далі Грібаускайте, які були сказані ще до паризьких замахів: «Європа проснеться та жахнеться тоді, коли Росія розпочне влаштовувати на її території теракти. Ось тоді не лийте сльози, а згадайте, як ви закликали Україну до мирних переговорів»  В інтерв’ю «Голосу Америки» український Прем’єр Арсеній Яценюк порівняв події у Парижі з терактами 11 вересня в США та російською агресією на сході України.

Але французька влада діє у відповідь на акт терору діаметрально протилежно українській. Вона не поїхала до Мінська сідати за стіл переговорів iз терористами, ЯК РАДИТЬ УКРАЇНЦЯМ!!!! , а натомість позавчора французькі літаки-винищувачі завдали нищівних авіаударів по місту Ракка на півночі Сирії, яке є опорним для бойовиків угруповання «Ісламська держава». У рейді брали участь 12 літаків, які скинули 20 бомб!!!! Міністр оборони Франції сказав, що ці удари пертворили на руїни командний центр, склад боєприпасів і тренувальний табір для бійців.

На чиїх руках кров?

Операцію провели через кілька годин після того, як Париж і Вашингтон пообіцяли активізувати боротьбу проти «Ісламської держави», переконавшись, що саме вона стоїть за замахами. Американська «Нью-Йорк Таймс» повідомила з посиланням на джерела в американській та французькій розвідках, що паризькі терористи контактували з високопосадовцями з ІД з допомогою зашифрованих послань. І роль ІД не зводилася лише на «надиханні» до замахів, а й на озброєнні та підготовці терористів. Агенція «Ассошiейтед пресс» повідомила, що паризькі замахи готувалися у згаданому сирійському місті Ракка, де 19 ісламістів, які були задіяні у паризьких замахах, проходили бойовий вишкіл, а інша група у складі п’яти осіб забезпечувала логістику. Окрім того, «Ісламська держава» підготувала та створила у Франції «сплячу групу», яка мала активізуватися у відповідний час за її наказом.

Наразі французька поліція видала ордер на арешт одного з паризьких терористів, 26-річного Абдельслама Салаха, якому вдалося втекти з місця злочинів на авто. Він народився 1989 року в Брюсселі, має французьке громадянство. Нині може переховуватися в Іспанії, повідомила французька поліція. Абдельслам є одним iз трьох братів, які брали участь у замахах минулої п’ятниці.

Тим часом у столиці Бельгії та об’єднаної Європи Брюсселі вже заарештовано сімох підозрюваних у причетності до паризьких замахів. Двоє терористів-самогубць мешкали у Бельгії, ще один був сирійцем, який прибув минулого місяця до Франції з хвилею мігрантів. Ще один iз камікадзе Ісмаель Мостефаї народився у Франції в родині вихідців з Алжиру. А головним організатором терактів вважають бельгійця марокканського походження Абдельхаміда Абаауда, який тепер імовірно переховується у Сирії. Район Брюсселя — Моленбек, який населений майже винятково мусульманами й до якого бояться потикатися не лише бельгійці та закордонні туристи, а й бельгійська поліція, віддавна вважається розсадником європейського ісламізму та тероризму. З цього міста у місті походили організатори багатьох попередніх терористичних замахів у Франції, Іспанії та інших країнах.

А ТИМ ЧАСОМ...

Лідери «великої двадцятки», які зібралися на саміт у Туреччині, засудили «жахливий» напад на Париж і домовилися бути єдиними «у боротьбі з тероризмом», йдеться у спільній заяві лідерів G20. Головною темою зустрічі в Анталії мав бути наплив мігрантів до Європи, але паризькі події скоригували порядок денний. Через російські військові дії в Сирії кількість біженців, що намагаються дістатися Європи, зростає, заявив президент Європейської Ради Дональд Туск. І додав, що Росії варто зосередитись на боротьбі з «Ісламською державою», а не з «поміркованою сирійською опозицією». Тим не менше, Володимир Путін після тривалого періоду міжнародної ізоляції знову став однією з «зірок» турецького саміту. Він мав більш ніж 20-хвилинну зустріч iз президентом США Бараком Обамою та годинну розмову з канцлером ФРН Ангелою Меркель. Захід надалі плекає сподівання, що кремлівський інтриган може стати його союзником у війні з тероризмом.

УМ