Небачена роботоздатність ВР.

Тарифи як козирна карта Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО   

Попри застереження політологів, які прогнозували продовження передвиборчої кампанії в сесійній залі, учора Верховна Рада приємно дивувала своїм конструктивізмом. А ще — дотриманням регламенту, про що і депутати, і головуючий за останній час майже забули. Навіть закони, які не викликали особливих суперечок, депутати відмовлялися голосувати за спрощеною процедурою. Причиною цього, очевидно, стала вимога фракції «Самопоміч» та деяких інших учасників коаліції чітко дотримуватися букви закону. «Ми прийняли рішення не голосувати за будь-які, навіть найпотрібніші країні рішення, якщо вони не пройдуть процедуру в парламенті: комітети, погодження тощо», — озвучив учора ці вимоги лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк. Голосують усі

На цій хвилі депутати прийняли закон, який дозволяє мобілізованим, які відслужили 11 місяців, укладати контракт на службу в ЗСУ від 6 місяців (раніше мінімальний термін був три роки), а також ухвалили у другому читанні закон, що легалізує службу іноземців та осіб без громадянства у складі Збройних сил України, і спростили таким особам процедуру отримання громадянства (щоправда, як зазначають експерти, це не стосується бійців добровольчих батальйонів, які першими стали на захист кордонів, а зараз вкотре опинилися за бортом). Водночас депутати відправили на доопрацювання закон, який розширював права військових прокурорів.

Ще одним позитивним голосуванням стало надання родинам героїв Небесної Сотні статусу ветеранів війни. Цей закон передбачає пільги для «сімей осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції гідності». Також у законі наголошується, що він не поширюється на родини міліціонерів та бійців внутрішніх військ, які в той час були по інший бік барикад.

Утім не обійшлося і без передвиборчої риторики. Головною темою для піару стала газова тема та пов’язані з цим обіцянки зниження тарифів для населення. Цю тему вкотре підняла лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка презентувала законопроект про зниження рентної плати на видобуток газу. «Ухвалення закону призведе до збільшення видобутку газу, до зменшення енергозалежності від Росії і, безумовно, до зменшення тарифів на газ і на тепло для людей», — наголосила вона.

Загалом до порядку денного сесії учора було внесено аж вiсiм законопроектів, які стосуються регулювання газового ринку і ціни на газ. Очевидно, що саме навколо цих питань розгорятимуться найпалкіші дискусії в залі і будуватимуться кулуарні домовленості, оскільки всі розуміють, що зниження тарифів — чи не головна козирна карта перед майбутніми виборами. От тільки в чиїх руках вона опиниться і чи дозволять її розіграти взагалі?

Так що з Донбасом?

Ще одним актуальним питанням, яке жваво обговорювалося в парламенті, стали підсумки паризької зустрічі у нормандському форматі. Про це доповідали міністр закордонних справ Павло Клімкін та уповноважений Президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко, про це жваво дискутували в кулуарах. Остання, зокрема, зазначила, що українській делегації вдалося наполягти на своєму, всупереч позиції Росії. «У Москві розраховували погрозами та підняттям ставок примусити Україну здійснити низку небезпечних кроків, однак українська сторона відстояла чотири «ні» з таких питань. Перше — переглянути зміни до Конституції в частині децентралізації з урахуванням вимог бойовиків, продиктованих Москвою і спрямованих на послаблення нашої держави. Друге — прийняти новий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей і забезпечити набуття ним чинності — до обрання легітимних представників регіону. Третє — ухвалити новий спеціальний закон про місцеві вибори на тимчасово окупованій частині Донбасу, який би ґрунтувався на пропозиціях, що суперечать українському законодавству та міжнародним стандартам і створюють лазівки для легітимізації терористів та сепаратистів. І четверте — прийняти новий закон про амністію», — наголосила Геращенко. А перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко в кулуарах повідомив журналістам, що в питанні амністії може бути задіяний хорватський сценарій, коли процедура тривала 11 років. «Ключова позиція Президента така, що ніякої стовідсоткової одночасної амністії не буде. Кожна персоналія, кожен злочинець, кожна справа буде розглянута судом і після розгляду суду буде прийнято персональне рішення по кожній людині, яка була там задіяна»,— зазначив він.

Утiм ці домовленості не знімають iз порядку денного питання прийняття у другому читанні скандального Закону про внесення змін до Конституції у частині децентралізації, який спровокував сутички під парламентом 31 серпня. «Цей закон не такий уже й скандальний, як його намагаються видати. Він не міняє тіло Конституції по суті, як цього хочуть росіяни, а там є лише згадка про окремий закон. І не голосувати його неможливо, бо це є у Мінських домовленостях, і ці домовленості для нас важливі, бо від них залежать санкції Заходу, які виснажують агресора», — коментує ситуацію політолог Олександр Палій.

Відкритим лишилося і питання проведення виборів на підконтрольних бойовикам територіях. Депутати прийняли звернення до країн-партнерів iз проханням посилити тиск на Росію для недопущення псевдовиборів на Донбасі. Хоча директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов переконаний, що вони таки відбудуться. Питання лише в тому, коли і за яким сценарієм. «Україна наполягає на тому, щоб вибори відбувалися за українським законодавством. Але як реально це забезпечити? Україна стоїть на тому, щоб Росія забрала свої війська, а тоді проводити вибори. Росія ж каже, щоб провели вибори — тоді ми заберемо війська. Тому треба йти на компроміси, бо без виборів — війна. Швидше за все, вибори на Донбасі відбуватимуться під контролем міжнародних організацій — так, як це зазвичай буває у постконфліктних суспільствах», — пояснив він у коментарі «УМ».

Коли верстався номер, стало відомо, що лідери «ДНР» і «ЛНР» погодилися перенести вибори на 2016 рік. Про це в Мінську заявили представники псевдореспублік Денис Пушилін і Владислав Дейнего, наголосивши, що це була їхня ініціатива. «Ми з задоволенням відзначаємо, що пропозиція «ЛНР» про перенесення виборів на Донбасі на 21 лютого 2016 року за умови повного виконання Києвом політичних пунктів «Мінська-2» врахована «нормандською четвіркою». Ми вивчили заяви та рекомендації пані Меркель і пана Олланда. Провели сьогодні тут, у Мінську, консультації з представниками ОБСЄ та Росії. Отримали вказівки від наших лідерів Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького», — йдеться в заяві, поширеній «Донецькою службою новин». Як-то кажуть, далі буде...

 

ВР закликала світ посилити тиск на Росію для недопущення псевдовиборів на Донбасі.

УМ