Хвороба зі шкільної парти.

Проблеми зі спиною хоча б раз у житті відчуває кожна людина. Звісно ж, це не означає, що в кожному разі йдеться про остеохондроз, але недуга ця, на жаль, — дуже поширене явище. Сьогодні, за спостереженнями лікарів, її діагностують майже в кожної дорослої людини. А після 50 років симптоми остеохондрозу дедалі ускладнюються. Таку тенденцію фахівці пояснюють віковими змінами в організмі, його природним старінням.

— З роками організм зношується, — пояснює лікар-ортопед Валерій Закревський. — Хребет людини впродовж життя зазнає величезних навантажень. Дегенеративні процеси в ньому виникають із різних причин: вроджена нестабільність хребта, професійні та спортивні травми, підняття вантажів, нездоровий спосіб життя, порушення обмінних процесів в організмі.

Але коріння проблеми, за словами Валерія Павловича, найчастіше «родом» із дитинства. З перших класів у школі в дитини починає деформуватися осанка, адже підібрати парту й стілець відповідно до зросту кожного учня неможливо. Крім того, дітлахи змушені носити важкі наплічники, не кажучи про те, що вони мало рухаються, багато часу проводять перед комп’ютером та телевізором. Тож гіподинамія, неадекватні навантаження на спину з часом дадуть про себе знати.

— Неправильна осанка — один із шляхів до остеохондрозу. Розвиток недуги зумовлює спосіб життя людини, генетична схильність, особливості будови тіла, — продовжує фахівець. — Люди високого зросту і стрункі мають схильність до викривлення хребта. На спину негативно впливає як надмірність, так і брак будь-яких фізичних навантажень (заняття спортом, фізична зарядка). Тож сидячий спосіб життя і малорухливість — основні провокатори недуги.

Перший симптом недуги — біль. Він може виникати в будь-якій частині спини. Та найчастіше турбує шийний і поперековий відділи хребта: вони найменш рухливі, тож і навантаження на них більше. У деяких випадках недуга зачіпає лише один відділ, а в інших — «б’є» в усі ділянки одночасно.

— Біль — виразний сигнал, що зі спиною щось негаразд і не можна зволікати з візитом до лікаря, — зауважує Валерій Закревський. — Однак люди часто тамують неприємні відчуття знеболювальними препаратами — і здається, що проблема відступає. Але це тільки здається... Хвороба швидко розвивається, і вже незабаром порушується чутливість: затерпають кінцівки, з’являються оніміння та атрофія м’язів. Якщо проблему запустити — процес стане незворотний.

Остеохондроз виникає, коли порушується живлення тканин міжхребцевого диску, знижуються його пружні властивості, зменшується його розмір. Диск, як амортизатор, перебуває між двома хребцями та підтримує рівномірний тиск між ними. При остеохондрозі з пульпозного ядра диску виходить волога, тож диск не може далі виконувати функції амортизатора. Так виникає грижа міжхребцевого диску. На другій стадії міжхребцевий диск звужується, а відстань між хребцями зменшується. Під час руху тіла хребці зміщуються щодо один одного. А на третій стадії остеохондрозу по краях хребців утворюються кісткові розростання.

— Велику роль відіграє професія: остеохондроз найчастіше турбує водіїв, механізаторів, офісних працівників — людей, які більшість часу проводять у сидячому положенні. При цьому навантаження на передні відділи хребта збільшується у порівнянні з тим, коли людина рухається чи стоїть. Проблема з хребтом може з’явитися при надлишковій вазі і порушенні обміну речовин. Виявити хворобу і точно визначити її стадію може лише фахівець — ортопед-травматолог або невропатолог — із допомогою рентген-діагностики чи магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Недуга може виникати і в молодих людей. Фахівці кажуть, що після диспластичних захворювань, таких як остеохондропатія (юнацький кіфоз), у дітей може розвинутися диспластичний остеохондроз уже в 14 років. Хоча такі випадки не дуже поширені. А ось остеохондроз у 20 і більше років — нині не рідкість і зустрічається, на жаль, дедалі частіше. Все це — наслідок недбалого ставлення до власного здоров’я.

Лікарі-ортопеди застерігають: легковажити з діагнозом чи ігнорувати недугу — небезпечно. Адже остеохондроз не тільки змушує людину страждати від болю, дискомфорту, а й може спричинити втрату рухливості. І навіть призвести до інвалідності. Тому ніколи не зволікайте: якщо «хандрить» спина — шукайте підтримки у фахівців: невропатолога чи травматолога-ортопеда.

Остеохондроз — недуга хронічна, тому про повне одужання говорити складно, визнають лікарі. Лікувати остеохондроз чи зупинити його розвиток — все одно, що лікувати старіння. Якщо процес розпочався — він незворотний. Лікувати можна тільки прояви недуги — біль.

— Методи лікування остеохондрозу — комплексні, — наголошує Валерій Закревський. — Це і мануальна терапія (зокрема вправляння хребців), і прийом знеболювальних препаратів, а також ін’єкції-блокади, лікувальна фізкультура, мазі та креми. Але людина має розуміти: лише допоміжні засоби ситуації не зарадять, а саму проблему, якщо вже вона виникла, доведеться відтепер вирішувати регулярно.

Головне — змінити спосіб життя. Адже проявам остеохондрозу можна запобігти. Звертайте увагу на своє харчування: воно має бути збалансованим, містити всі необхідні мікро- та макроелементи, вітаміни. Фахівці радять дотримуватися простих щоденних правил, які допоможуть розвантажити спину і запобігти проявам остеохондрозу. «Наприкінці дня дайте спині відпочити, полежте деякий час, — рекомендує Валерій Закревський. — Завжди намагайтеся тримати поставу — і коли йдете, і коли сидите за столом. Якщо у вас сидяча робота, час від часу вставайте з-за столу, робіть вправи, які допоможуть розслабити м’язи спини. Правильно піднімайте вантаж — плавно і присівши, не можна робити цього різко, ривком, сильно нахилившись. І пам’ятайте: найкорисніший сон для вашої спини — на жорсткій поверхні або ортопедичному матраці, без подушки або з маленькою подушкою під голову».