ДОСИТЬ на війні заробляти!

Донбас, як гиря на нозі!?
Схід України нині є найбільшим гальмом для розвитку економіки держави?
(А ГРОШИКИ МВФ ХТО РОЗСОВУЄ ПО ГЛИБОКИХ КИШЕНЯХ???)
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ   

Ситуація з українською економікою — найбільша інтрига останнього часу. Причому не лише для нас із вами, а й для світових експертів. Адже якщо наше безпрецедентне падіння на 18% за минулий квартал — це вже дно і далі падати вже нікуди, то така ситуація, як не дивно, звучить доволі оптимістично. І принаймні дозволяє прогнозувати хоча би якесь зростання. Значно гірше, якщо ми ще у вільному польоті вниз. Адже за таких умов спектр прогнозів — від нейтральних до критичних — надзвичайно великий. Ми — перші! З кінця...

За даними впливового тижневика «Економіст», українська економіка — найгірша у світі. Підсумки свого рейтингу оприлюднив керівник аналітичного відділу видання Роберт Уорд. Причина такого приголомшливого «успіху» проста: у квітні наша економіка падала значно швидше, ніж в інших державах. За нами у цьому переліку йде Лівія, потім Макао й Екваторіальна Гвінея.

На п’ятому місці — країна-агресор Росія. Цікаво, що ситуація з економікою у наших сусідів із міцними духовними «скрєпами» є гіршою, ніж у Венесуелі, Сьєрра-Леоне, Ємені, Гвінеї та Пуерто-Ріко. Йдеться, звичайно, не про розмір ВВП у грошовому виразі, а саме про динаміку. І тому ці відверто злиденні країни нині виглядають краще, ніж РФ. Несподівано виглядає, до речі, і трійка призерів: Папуа-Нова Гвінея, Демократична Республіка Конго і Шрі-Ланка. Саме ці економіки показали найпотужніше зростання за останній місяць.

Але це вже так, лірика. Адже українців нині найбільше тривожать прогнози західних економічних експертів, за якими наш ВВП цьогоріч упаде на 6,3-7,5%, а інфляція розженеться на 30-45 відсотків. Або й більше, якщо ми не зможемо втримати штурвал під час звалювання у штопор.

Дно чи безодня?

На саміті у Ризі нам зробили комплімент. Віце-президент Єврокомісії із євро- і соціального діалогу Валдіс Домбровскіс заявив, що наша економіка демонструє ознаки стабілізації. Репліка, яка за часів Януковича була би упродовж тижня потужно тиражована на всіх телеканалах та інших ЗМІ, цього разу залишилася непоміченою. Можливо, тому, що пан Домбровскіс був доволі обережним у компліментах та дипломатично стриманий.

«Ситуація в українській економіці доволі складна, вона пройшла через гостру девальвацію гривні, спостерігається висока інфляція. Цього року ми бачимо певну стабілізацію, проте дуже багато залежатиме від вирішення конфлікту на сході держави. Якщо ситуація із безпекою отримає вирішення, економіка має потенціал піднятися знову», — сказав єврочиновник. Його позиція повністю збiгається із заявою голови нашого Нацбанку Валерії Гонтаревої, яка побачила дно падіння економіки ще у квітні.

Проте інша статистика не тішить. Так, у цьому ж квітні індекс промислового виробництва упав на 21,5%. До того ж головні причини спаду економіки наразі не усунуто. Українські підприємці знаходяться у плачевному фінансовому становищі, не можуть узяти кредити, а отже, їм важко конкурувати на іноземних ринках. Ціни на наш традиційний експорт — метали та аграрну продукцію — на світовому ринку суттєво впали.

ВВП стартує на сході

Прогнозувати зростання нині відважується лише безстрашний український Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. І то, на його професійну думку, шлях нагору можливий не раніше 2017 року. Незалежні економісти ще стриманіші. На думку старшого аналітика компанії «Альпарі» Вадима Йосуба, дуже багато залежить від ситуації на сході держави. За словами Президента України Петра Порошенка, кожен день війни обходиться у 5-10 мільйонів доларів.

Зупинка війни, звичайно, позбавить нас від цих витрат. Але!.. Якщо зруйнований Донбас очистять від російських банд, на державний бюджет України ляже тягар його відновлення. Плюс соціальні виплати, які у цьому регіоні були традиційно дуже високими. Ну а якщо частина нашої території перетвориться на «Придністров’я-2», то це також означатиме мінус до нашого ВВП.

Думки економістів із питання, що було би краще для нас, нині розходяться. Втім, на думку західних аналітиків, другий варіант є таки кращим розв’язанням проблеми, ніж вішати собі на шию сплюндрований регіон. Голова німецької експертної групи і експерт консалтингової компанії Berlin Economics Рікардо Джуччі навів свої висновки, зробивши перед тим політкоректне зауваження, що його висновки в жодному разі не є підставою для відмови від частини території України, яку нині окупували проросійські сили. І додав, що політичні і гуманітарні фактори треба оцінювати окремо. «А от суто економічний аналіз показує, що Україна залишилася би життєздатною і без Донбасу, — сказав Джуччі. — Українська економіка стала би меншою, але не слабшою».

Аргументи аналітика: фінансові втрати від відокремлення Донбасу будуть дуже незначними. «З одного боку, регіон уже давно звільнено від сплати ПДВ на товари експорту і насправді він ніколи не приносив великих коштів у державну казну, — сказав Рікардо Джуччі. — Тож Київ не був би змушений виплачувати дотації і більше не страждав би від дефіциту бюджету, як це траплялося з року в рік». На думку експерта, Україна легко перенесла би втрату видобутку вугілля і продуктів металургії, оскільки товари такої якості можна легко купити в інших держав.

А ТИМ ЧАСОМ...

Почали у Польщі, продовжіть в Україні

Україна сьогодні проходить шлях, який пройшла Польща ще 25 років тому. Провідні економісти Заходу закликають свої уряди суттєво збільшити рівень допомоги Україні, проводячи аналогії із ситуацією в Польщі на початку 90-х років минулого століття. «Коли розвал Радянського Союзу перекроїв карту Східної Європи, дві держави виділялися своїм розміром і потенціалом: Польща і Україна, — формулює думку проукраїнського лобі тижневик «Економіст». — Тоді ще було незрозуміло, якій із держав судилося стати могутнішою. ВВП Польщі не перевищував показники України, а польська економіка тонула у величезних боргах і швидко скорочувалася... Сьогодні ж поляки втричі багатші за українців».

Один з уроків Польщі — необхідність реструктуризувати борги. «Завдяки зниженню співвідношення боргу до ВВП із 83% у 1990 році до 59% у 1993-му, зобов’язання уряду Польщі з обслуговування боргу не паралізували економіку, — пише тижневик. — Українці також ведуть подібні перемовини... Замість просто продовжити термін погашення боргів — Україні треба дозволити списати основну частину боргу, яким володіють приватні кредитори, не ставлячи під загрозу зовнішнє кредитування». Захід, як відомо, суттєво потратився, щоби модернізувати Польщу.

«З 1990 по 2000 роки тільки Китай, Індія та Єгипет отримали більше, — пише видання. — З Україною ж працює тільки МВФ. За його підрахунками, Україні треба надати 40 млрд. доларів допомоги, хоча реальна потреба значо більша. Америка могла би дати значно більше, ніж 2 млрд. обіцяних доларів. Та й 1,8 млрд. доларів iз Європи варті презирства. Щоби позбутися російського впливу у паливному секторі, Україні треба всього 6 млрд. доларів. Натомість її змусили заплатити «Газпрому» 3 млрд. доларів. Таким чином клуб, до якого Київ хотів приєднатися, більше нашкодив, ніж допоміг».

p.s. Та давайте, віддавайте той давно злитий Солоденьким&Сєнями Донбас! Щоб поганим танцюристам шаровари не заважали! ДОСИТЬ НА ВІЙНІ ЗАРОБЛЯТИ!!!