"Батя, всё пропало?.."

Папір донецький, почерк — московський 
Сепаратисти на Донбасі все-таки планують цієї неділі провести «референдум» про «самостійність»Тарас ЗАКУСИЛО   

Сепаратисти на сході країни гарячково готуються до так званого референдуму про «незалежність» своїх областей від України. В одній із них — Харківській — ця ідея остаточно зазнала краху. Але на Донеччині та Луганщині сепаратисти ведуть активні приготування та консультації з російськими «друзями» щодо 11 травня. Мета цього «саморобного» опитування — посилаючись начебто на волю народу, почати процес відокремлення від України, розхитати її політичну систему, зірвати вибори і, в туманній перспективі, приєднатися до РФ. Годі й говорити, що результати цього нелегітимного, з точки зору українського та міжнародного законодавства «референдуму», будуть написані «зі стелі». ЦВК закрила доступ до списку виборців у згаданих областях (а їх тут 3,2 млн.), тож наскільки ретельно сепаратисти складатимуть «списки голосувальників» — питання риторичне.

Ще вчора лідери т.зв. Донецької народної республіки (ДНР) не могли толком повідомити, чи є в них віддруковані бюлетені, які точно питання буде в них внесено (крім того, що буде напевно: «Чи визнаєте ви акт незалежності ДНР?»), де будуть розташовані дільниці і за якими списками вони проводитимуть «референдум». Мер Донецька Олександр Лук’янченко на прес-конференції в середу сказав, що з оргпитаннями сепаратисти не зверталися до міськради. Він не виключає, що у вихідні озброєні люди захоплять школи для облаштування там «виборчих дільниць». «А ви хочете, щоб я не пустив їх у школи і вони розбомбили школи й у понеділок там не розпочався робочий день?» — спитав мер у журналістів. Водночас Лук’янченко певен, що «референдум ДНР має статус не більший, ніж соцопитування». «Питання для референдуму треба обговорювати всією територіальною громадою тривалий час, — наполягає він. — Необхідно все робити за законом, з максимальною прозорістю, щоб ні у кого не було сумнівів. Референдум необхідний, але не в такій формі. Це опитування викликає багато питань: і його організація, і контроль за голосуванням, підрахунком, і питання безпеки, бо на руках у людей багато зброї... Виходить, що 12 травня організатори просто оголосять цифри, і всі мають цьому повірити... як пояснити донеччанам, що референдум був чесний? Я не дуже це розумію».

Утім «це» так задумано, що «дуже» розуміти й не треба. «Українська правда» опублікувала документи про підготовку «референдуму» на Луганщині. «Це розробки російських політтехнологів, які потрапили в руки українських спецслужб», — пише «УП». Сценарій передбачає проголошення незалежної держави у межах Луганської (аналогічно і Донецької. — Ред.) області за результатами «референдуму» 11 травня, а потім приєднання квазідержави до РФ. Відразу після, ясна річ, «позитивного всенародного волевиявлення» планується сформувати новий орган влади з ілюзією його репрезентативності (за згаданим документом, Рада місцевих громад), який і підпише «акт про незалежність».

Про «руку Москви» в організації т.зв. референдуму красномовить і перехоплена СБУ розмова одного з чільників ДНР Дмитра Бойцова з лідером російського руху «Русскоє єдінство» Олегом Баркашовим. Ось маленький уривок iз неї (нецензурні вислови пом’якшено. — Ред.)

Бойцов: «Тут 300 одиниць бойової техніки (українських сил. — Ред.) стоїть за 150 км від Донецька, десантники висаджуються. Якщо Росія свої війська не введе — все, нам капець! Я відміняю референдум, його неможливо законно провести».

Баркашов: «Відміняти не можна. Подумають, що ви злякалися».

Бойцов: «Ми не злякалися, просто не зможемо його провести».

Баркашов: «Ви що, будете ходити і папірці ці збирати?! Ви що, навернулися на всю голову?!! Напишіть 98%, ну 89%... Це ваші довбані інтелігенти хочуть все по міжнародному праву, «так заведено». На фіг! Проводьте рефрендум, просто заповнюйте анкети, пишіть 100%».

Дивовижна річ: навіть цей фрагмент свідчить про те, наскільки в різних системах координат мислять проросійські діячі в Москві та Донецьку. Бойцов піклується, щоб на «референдумі» було все «по закону»! Як-не-як, а 23 роки існування у країні з ліберальними цінностями не минулися марно навіть донецьким сепаратистам.