Як вам така новина?

За повідомленнями ЗМІ Рівненщини, 10 членів рівненського міського партійного осередку ВО «Свобода» подали заяви про вихід з партії. Своє рішення вони аргументували тим, що не згодні з політикою партії та станом, у якому вона знаходиться.

Це вже третій випадок на Рівненщині за не повний рік, коли лави політичної «революційної» сили, представленої у Верховній Раді України, покидають її активні члени.

За останній рік у жодній області України не було стільки виходів з ВО «Свобода», як тут.

Правда, перша четвірка з числа керівників партійних осередків ВО «Свобода» (С.Мочан очолював Рівненську обласну організацію, О. Лащук – Рівненську міську, Д. Сільман – Рівненську районну та Ю. Коробка – Корецьку районну організацію) була виключена на початку березня минулого року рішенням керівництва ВО «Свобода» за поданням народного депутата України, члена фракції ВО «Свобода» Олега Осуховського.

Але потім написала заяву про вихід з партії ціла група «свободівців» на знак протесту проти таких дій керівництва ВО «Свобода» та у зв'язку з категоричним несприйняттям тогочасної ситуації в партії.

Так, один з членів ВО «Свобода» М. Разкевич, прямо сказав рівненським журналістам, що «замість сильних молодих людей на посади в партії призначають карєристів, молодь поміняли на бізнесменів, осередок партії розколовся, у ній процвітає корупція».

А Я. Гранітний, який зразу ж заявив про свій перехід до УНА-УНСО,  заявив наступне:

 «В ті часи, у 2008 році, ми плечем до плеча стояли на захисті національних інтересів.

Ми на власному ентузіазмі виходили проти «Беркуту», стояли в агітаційних наметах й організовували акції протесту, свято вірячи в ідею. Проте теперішнє партійне керівництво нас ігнорує. «Свобода» пробилася до парламенту й тепер їм потрібні не люди з гарячим серцем, а менеджери, що працюють за гроші».

І ось вже за зовсім іншої ситуації в Україні, а не просто у якійсь одній області України,  нова група членів ВО «Свобода» колективно (!) відмовляється від подальшого перебування у партії.

Це серйозна ознака дуже неприємних і болючих для керівництва ВО «Свобода» процесів.

І це при тому, що зараз ВО «Свобода» намагається всіма силами довести свою найбільшу революційність серед інших опозиційних сил.

З такою «революційністю» члени ВО «Свобода», які подали заяви про свій вихід з її лав категорично не погоджуються, так само, як і з ситуацією всередині партії.

Досить цікавим моментом є та обставина, що ці ж члени ВО «Свобода» є друзями вже згаданих вище екс-керівників партійних осередків «Свободи», а також підтримують контакти з  Я. Гранітним.

Демонстративний вихід з лав ВО «Свобода» відбувається на фоні зростаючої активності на Рівненщині і в цілому в Україні «Правого Сектору», до складу якого входить і конкуруюча з ВО «Свобода» УНА-УНСО.

До речі, Ярослав Гранітний  від 9 лютого 2014 року є головою Рівненської обласної організації УНА, а до цього очолював міську організацію УНА.

А головою Політради УНА-УНСО та від  2014 р. координатором структур «Правого сектору» на Західній Україні є Олександр Музичко.

Про його погляди на методи боротьби УНА-УНСО та «Правого сектору» в сучасних умовах можна дізнатися з його публічних заяв.

Так, 25 січня поточного року на Народному Віче у Рівному він заявив, що усіх депутатів Рівненської обласної ради, які не прийдуть наступного дня на Віче о 12-й годині, втоплять у Басовому Куті, як «паршивих котів, за ноги», додавши що якщо мирним шляхом не вдасться змінити в обласній раді більшість, аби народ керував областю, то він встановить хунту і наведе порядок «залізною рукою».

І, очевидно, це не його особиста думка. Вона випливає з поширеної 30 січня поточного року Інструкції для «Правого сектору» в областях України.

В ній поставлено такі актуальні завдання членам цього об'єднання:

«1. Структурувати людей по підрозділах.

2. Проводити пропаганду серед ширших мас. Революція! Особлива увага силовикам.

3. Організувати перебирання влади на місцях.

4. Нейтралізовувати активний антиукраїнський елемент.

5. Розбудовувати і контролювати Самооборону.

6. Тримати постійний зв'язок з Київським штабом “Правого сектора” (+38-096-054-82-75).

7. Бути готовим до діяльності в нелегальних умовах.

8. Забезпечувати та екіпіровувати підрозділи всім необхідним.

9. По наказу Штабу висилати людей на Київ та інші області».

О. Музичко вже зараз заявляє, що «майбутній президент буде президентом від «Правого сектору». У Верховній Раді буде фракція від «Правого сектору». Всі лженаціоналісти підуть, а на їх місце прийдуть патріоти, щоб у цій державі зробити закони і навести порядок, щоб люди жили по-людськи, а всяка сволота знала своє місце».

Джерело: http://takeinfo.net, «Правий Сектор з Рівненщини висуватиме кандидата в президенти та боротиметься за більшість у Верховній Раді? (ВІДЕО)», 2 лютого 2014 р.

Звичайно, це дуже амбітна мета, але багато українських політологів вважають, що вплив «Правого сектору» саме у західних областях України буде зростати пропорційно зниженню рейтингу, в першу чергу, ВО «Свобода».

Тим більше, що на сьогоднішній день партійні структури «Свободи» занадто забюрократизовані, а їх керівники не хочуть, а ще гірше – не вміють, діяти швидко і ефективно.

Яскраві приклади цьому: кількаразові спроби Львівської обласної ради відправити у відставку голову Львівської ОДА Олега Сала чи проблема з відставкою голови Тернопільської обласної ради Валентина Хоптяна через його непояву на робочому місці.

Цілком ймовірно, що значна частина рядових членів ВО «Свобода»,  розчарувавшись діяльність її керівництва в Києві і західних областях України, піддасться «революційним» лозунгам «Правого Сектору» і ввіллється саме до його лав.

Як повідомляють добре поінформовані джерела з Рівненщини, там, щонайменше, соратники тих, хто написав заяви про вихід з ВО «Свобода» вже заявляють по свою готовність зробити цей крок.  

 http://ipvnews.org/

Петро Нечипоренко