Накопичення досвіду розуму.

С.О. Не потрібно допомагати Януковичу, це не допоможе

Станіслав Овчаренко

Див. відео: "Що утримує при владі непопулярних диктаторів?"

http://svetiteni.com.ua/scho-utrimue-pri-vladi-nepopulyarnikh-diktatoriv

Вкотре доводиться говорити про прості речі, які відомі історикам-початківцям.

1. Якщо радянський режим в 1991 році впав тому, що останнє покоління радянських керівників не приймало участі в масових знищеннях людей і у них майже не було кладовища власних ворогів з народу та інтелігенції, то у пострадянських керіників, навпаки, у боротьбі за владу та багатства створилися досить значні кладовища ворогів нинішніх можновладців.

І НІДЕ - ні в Росії, ні в Білорусії, ні в Україні правлячі режими НЕ можуть мирно віддати владу на виборах.

НЕ МОЖУТЬ!

2. Це потрібно засвоїти як таблицю множення. Якщо одного разу вбивали людей - вони приречені вбивати у бороьбі за владу і далі. Ні, Лукашенко, ні Путін, ні Янукович владу на виборах не віддадуть.

Все.

3. Але яка ж еволюція цих режимів? В Росії ми спостерігаємо процес поступового розпаду імперії і чергового ЗГНИВАННЯ путінського режиму. Збройні сили їх не врятуюсть. Але сімейна диктатура в Росії не складеться - режим вже не витримує.

4. В Білорусії та Україні ми все загрозивливіше наближаємося до сімейної диктатури та автаркічного режиму сім'ї Януковича. Місячний пейзаж і далі розповзатиметься з Донбасу на решту України.

Є певні індикатори: Янукович НЕ може допустити

а) виборів мера Києва та Київради

б) визволення Юлії Тимошенко як лідера опозиції.

5. Можемо з певністю сказати: ні виборів в Києві, ні визволення Тимошенко не буде.

Для цього є досить передумов: Янукович шукає шляхи, щоб убезпечити себе як  від Росії, так і від Європи. Дивимося на Північну Корею - і робимо висновки - куди рухається Україна.

6. Тут багато розмов - як "зберегти лице Януковичу". Марно та пізно. Він опікується не збереженням обличчя (його немає) а збереженням життя та багатства.

7. Саме з цією метою задіяні пропагандисти, яких до цього рахували за опозицією - тепер їх покликали відкрито захищати Януковича перед громадською думкою України.

Ми повинні нагадати про них: на Юлію Тимошенко покладають провину за її ув'язнення - Анатолій Гриценко, Юлія Мостова, Сергій Рахманін, Тетяна Силіна (усі - із "Дзеркала тижня"). Це - Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Красноперов, Ігор Лосєв та інші з "Української правди". Це Остап Дроздов із ТВ "ЗіК".

8. Серед політиків - це оточення Юрія Луценка (Тарас Возняк та Радухін) з так званої "Третьої республіки".

9. Це - кандидати та депутати з начебто опозиції - Сергій Міщенко, Юрій Кармазін, Олег Ляшко, Юрій Гримчак. Гримчак та Кармазін знаходяться у теплій компанії з Ренатом Кузьміним та Тетяною Монтян, "викривателькою педофілів". Але пам'ятаємо: "педофілами" у неї будуть усі, хто агітуватиме проти неї. Досвід є.

Тобто - режим Януковича міцно спирається на гнилизну в самому українському суспільстві. Але одночасно - очищає це суспільство.            

10. Українці, як правило, мають коротку історичну пам'ять. Не дуже люблять спиратися в оцінках політичного та приватного життя на дані науки чи просто на здоровий глузд. Саме тому кожний раз наштовхуються на ті самі проблеми, про які можна би було давно забути. Пережиті страждання нічого самі по собі не важать, якщо не накопичується досвід розуму.

11. Пам'ятаємо: навіть голодомор був лише останнім акордом знищення нації та приватного власника як фігури національного життя.

12. Режим Януковича спирається на досвід якщо не "червоних кхмерів", то ЧОНівців Ягоди і Сталіна напевно. Він розуміє - зберегти своє життя він зможе - лише йдучи до кінця невблаганної логіки історичного розвитку тоталітарних суспільств.

13. Не-вибори в Києві та не-визволення Юлії Тимошенко - цьому доказ. Опозиція не повинна допомагати Януковичу зберегти лице.

Воно у нього давно відсутнє.