Резолюція Європейського парламенту щодо тиску Росії на Україну.

Спільна пропозиція резолюції Європейського Союзу 

Відповідно до правила 110 (2) та (4) правил процедури

На заміну пропозицій таких груп:

PPE «Європейська народна партія» (B7-0389/2013)

ALDE «Альянс лібералів і демократів за Європу» (B7-0393/2013)

Verts/ALE, «Зелені і Європейський вільний альянс» (B7-0394/2013)

ECR «Європейські консерватори і реформатори» (B7-0396/2013)

S&D «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (B7-0397/2013)

Щодо тиску, що чинить Росія на країни Східного партнерства (в контексті майбутнього саміту Східного партнерства у Вільнюсі) (2013/2826(RSP))

Хосе Ігнасіо Салафранка Санхес-Нейра, Яцек Саріуш-Вольський, Ельмар Брок, Мейрід МакГіннес, Міхаель Ґалер, Арнод Данжеан, Крістіан Дан Преда, Даніель Каспарі, Ріа Оомен-Рюйтен, Яцек Протасевич, Лена Коларська-Бобінська, Лайма Люсія Андрікієн, Єжи Бузек, Траян Унгуріну, Ґуннар Гюкмарк, Анне Дельво, Кшиштоф Лісек, Оресте Россі, Бернд Поссельт, Тунне Келам, Інесе Вайдере, Павел Залевський

Від імені групи PPE

Лібор Роучек, Марек Сівец, Ана Гомес, Євґеній Кірілов, Кнут Флекенштайн, Маруся Любчева, Юстас Вінкас Палецкіс

Від імені групи S&D

Крістііна Оюланд, Грехем Вотсон, Леонідас Донскіс, Марієте Шааке, Сара Людфорд, Едвард МакМіллан-Скотт, Ендрю Дафф, Джонс Корнеліс ван Баален, Ізаскун Білбао Барандіка, Ганну Таккула, Александер Ґраф Ламбсдорф

Від імені групи ALDE

Вернер Шульц, Ребекка Хармс

Від імені групи Verts/ALE

Чарльз Теннок, Ришард Ентоні Легутко, Томаш Пьотр Поренба, Павел Роберт Коваль, Марек Генрик Міґальсьлький, Ришард Чарнецький. Адам Бєлан, Вальдемар Томашевський

Від імені групи  ECR

Резолюція Європейського парламенту щодо тиску, що чинить Росія на країни Східного партнерства (в контексті майбутнього саміту Східного партнерства у Вільнюсі) (2013/2826(RSP))

Європейський парламент:

• Беручи до уваги проведення саміту Східного партнерства у Вільнюсі у листопаді 2013,
• Беручи до уваги той факт, що Україна, Вірменія, Грузія, Молдова мають перспективу підписання чи парафування, залежно від випадку, угоди про асоціацію із Європейським Союзом; особливо беручи до уваги,  новий розширений характер асоціації, що поставлено на карту; пропонуючи всесторонні та поглиблені відносини із європейськими партнерами, а отже виходячи за рамки просто економічних вигод на користь сильних політичних та суспільних відносин,
• Нагадуючи, що Будапештський меморандум 1994 року, що стосується українського атомного роззброєння надає гарантії Україні проти застосування або загрози застосування сили та забезпечує надання підтримки країні, якщо будуть спроби чинити на неї тиск через економічний примус;
• беручи до уваги Правило 110 (2) та (4) Правил Процедури

А. У той час як тривала участь у програмі Східного партнерства пропонує країнам-партнерам вичерпний порядок денний виконання реформ, який приносить користь їхнім сусідам, у той час як угоди про асоціацію та глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі  (ГВЗВТ) між ЄС та країнами Східного партнерства є зобов’язаннями між охочими та спроможними до посилення та успішного розвитку співпраці між сторонами у багатьох напрямках;

В. У той час як нещодавно країни Східного партнерства, просуваючись на шляху до угоди про асоціацію, стикнулися із тиском з боку Росі, що включає спрямовані санкції проти українського експорту, натяки на можливість тиску на Молдову через заборону експорту її винної промисловості, додаткові умови на шляху вирішення конфлікту у Придністров’ї та погрози, пов’язані із безпекою щодо Вірменії, метою яких є змусити країни Східного партнерства не підписувати чи не парафувати угоди про асоціацію чи ГВЗВТ, а замість цього посилити співпрацю із Митним союзом, який очолює Росія і який вона має намір трансформувати у Євразійський Союз, ставить їх у ризиковану позицію як результат геополітичного напруження, предметом якого вони не повинні бути;

С. У той час як тиск, що чиниться на країни Східного партнерства, починаючи із поточних економічних та політичних аспектів, закінчуючи оголошенням майбутніх економічних обмежень, вказує на намір Росії продовжувати розглядати регіон Східного партнерства як сферу виключно свого впливу та виступати проти перспективи більш тісної інтеграції цих країн з ЄС через угоди про асоціацію, підхід, що йде всупереч принципам національного суверенітету, взаємної довіри та добросусідських відносин;

D. У той час як країни Східного партнерства мають повне суверенне право та свободу будувати відносини як рівні партнери із партнерами, яких вони самі обирають, згідно із Гельсінськими угодами;

Е. У той час як сьогодні, більш ніж будь-коли, потрібно звернути увагу на тривожний тиск у Східному сусідстві ЄС і власне на проект Східного партнерства, який Росія заперечуєт та ставить під сумнів;

F. У той час як угода про асоціацію з ЄС передбачає політичні та торгові реформи, що сприяють зміцнення верховенства права, зменшують корупцію та забезпечують більшу повагу до прав людини; в той час як вступ до Митного союзу, навпаки, не містить жодних завдань та умов, що базуються на цінностях, і таким чином не може розглядатися як стимул внутрішніх реформ;

G. В той час як заморожені конфлікти не одноразово використовуються для послаблення та підриву повного суверенітету країн Східного партнерства відповідно до геополітичних та економічних інтересів Росії;

1. Нагадує, що принципи рівності та поваги до прав є невід’ємними у суверенності та невтручанні у внутрішні відносини, хорошій співпраці між державами та сумлінному виконанні вимог міжнародного права, як це було погоджено у рамках Гельсінських угод, є основою ведення міжнародних відносин між незалежними державами і як такі не мають бути порушеними;
2. Висловлює жаль з того приводу, що з наближенням саміту Східного партнерства у Вільнюсі,  застосовуються різні види тиску на країни Східного партнерства, які досягають завершального етапу переговорів щодо підписання чи парафування своїх угод про асоціацію; вважає цей тиск неприйнятним, сподівається, що в подальшому прогресивна інтеграція країн-партнерів з ЄС є співставною із їхнім прагненням хороших сусідських відносин із Росією і закликає Росію утриматися від будь-яких дій, що є повним протиріччям до згаданих вище Гельсінських принципів; закликає Росію утриматися від подальшого тиску на східних партнерів та повною мірою поважати їхнє суверенне право слідувати своєму власному вибору;
3. Рішуче підкреслює той факт, що вільний вибір країн Східного партнерства, які взагалі не мають жодного негативного впливу на торгівлю з Росією, не мають мати таких наслідків як торгові обмеження, візові заборони, обмеження мобільності робітників та втручання у заморожені конфлікти; рішуче заперечує, крім того, гру з нульовою сумою як парадигму у відносинах Росії та ЄС із країнами Східного партнерства;
4. Є переконаним у тому, що подальші політичні та економічні реформи у цих країнах, що базуються на цінностях та стандартах ЄС, є врешті в інтересах самої Росії, оскільки це розширить зону стабільності, процвітання та співпраці навколо її кордонів; нагадує про постійне запрошення ЄС Росії долучитися до цього процесу через конструктивну взаємодію із країнами Східного партнерства;
5. Закликає Комісію та Європейську службу зовнішньополітичної діяльності (ЄСЗД) розглянути розвиток подій за межами лише торговельного виміру, який є всього лише прикриттям для очевидного політичного тиску і вжити дій на захист партнерів союзу, надсилаючи сильний сигнал підтримки усіх країн Східного партнерства у їхніх європейських намірах та виборах;
6. Підтверджує свою сильну підтримку у парафуванні чи підписанні угод про асоціацію на саміті у Вільнюсі із тими країнами Східного партнерства, які готові та бажають це зробити, якщо дотримано відповідних вимог; сподівається, що це дасть новий поштовх до поступової інтеграції та істотного поглиблення відносин, тим самим відповідаючи на європейські прагнення цих країн; закликає країни Східного партнерства у цьому контексті до продовження та посилення своїх зусиль для завершення своєї поточної роботи напередодні саміту і не піддаватися тискові, що чиниться на них;
7. Підкреслює необхідність для ЄС виконати свої зобов’язання щодо залучення та захисту тих країн Східного партнерства, які піддавалися відкритому тискові, який посилюється, що викликає занепокоєння, і який був призначений для утримання їх від вступу у асоціацію з ЄС і просить Комісію та Раду виступити із конкретними та ефективними заходами для підтримки країн-партнерів;
8.  Нагадує, що угоди про асоціацію та ГВЗВТ призначені для розвитку конкурентоспроможності, економічного виробництва та продуктивності країн-партнерів та ЄС, але в той же час для поваги економічної співпраці країн Східного партнерства з Росією таким чином, щоб це було вигідно для обох сторін; вказує на те, що угоди про асоціацію та ГВЗВТ не підривають довготривалі торгові відносини, які країни Східного партнерства зберігають у регіоні; сподівається, що, вони навпаки не повинні розглядатися як несумісні із тими торговими відносинами, і що без упередженого ставлення до вимог, що виступають із угоди про асоціацію та ГВЗВТ, будь-які торгові суперечки мають бути вирішені відповідно до правил та зобов’язань, що накладаються Світовою Організацією Торгівлі; підтверджує, крім того, що ЄС готовий допомогти партнерам із програми Східного партнерства у їхніх інтеграційних зусиллях, шляхом підтримки тимчасового застосування відповідних розділів угоди про асоціацію та ГВЗВТ з моменту його підписання, розморожуючи призупинені кредити і допомогти у проведенні програм після підписання чи парафування угод про асоціацію чи ГВЗВТ та проведенні заходів щодо полегшення візового режиму та перспективи безвізових подорожей;
9. Вказує на те, що європейська інтеграція вимагає підтримки більшості у країнах, що очікують парафування чи підписання угод про асоціацію; закликає Комісію та ЄСЗД, посилити зусилля щодо сприяння видимості Східного партнерства та його користі серед громадськості у країнах-партнерах як спосіб консолідації політичного консенсусу щодо свого європейського вибору; просить, аби у короткий строк було започатковано і проведено широку інформаційну кампанію щодо обізнаності громадян про суть, переваги та вимоги угод про асоціацію;
10. Доручає своєму президентові передати цю резолюцію до Ради, Комісії, віце-президента Комісії/Верховного представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики, країн-членів, урядів та парламентів Східного партнерства та Російської Федерації, парламентської Асамблеї Ради Європи та Організації з безпеки і співробітництва у Європі.