Василь Симоненко.
- 04.03.10, 10:48
МОЯ МОВА
Все в тобі з*єдналося, злилося-
Як і помістилося в одній,-
Шепіт зачарований колосся
,Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину.
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в*януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах.
Бо в тобі великого народу
Ніжна і замріяна душа.
4
Коментарі
Andy-Chief
15.03.10, 11:56
Нам расти и не завять навеки,
Расцветать в поэмах и стихах!!!
Сольются лики, как сомкнутся веки....
Ну не могу я выразить в словах
(моє)
Silver_Lady
25.03.10, 11:59