Нарешті!!!!
Українка Олена Підгрушна чемпіонка світу в спринті!!!!!!!!
Віта Семеренко бронзова призерка!!!!!!
Вітаю файне місто Тернопіль, вітаю Суми, вітаю всю УКРАЇНУ!!!!!!!!!!
Наші дівчата сьогодні найкращі!!!!!
Однак завтра вже нове випробування - гонка переслідування.
Вболівайте за наших!
Радійте за наших!
Підтримуйте наших!
І ми переможемо!!!!!!!!

Сьогодні 31 грудня 2012 року. Весь світ зустрічає Новий рік. І ми за звичкою теж.

Сидячи за новорічним столом раптом подумалось: - а що власне ми святкуємо і як??

25 грудня католики відсвяткували Різдво Христове. А тепер в них Новий Рік. Нормально і зрозуміло.

А у нас, православних, навпаки: спочатку Новий Рік. а за тиждень Різдво...

Нам би поститися зараз, а ми влаштовуємо гулянки, столи накриті випивкою та закусками без всяких обмежень (єдине обмеження це можливості наших гаманців). 

Пройде тиждень, і ми сядемо застоли, накриті за християнськими правилами, аджеж Святвечір, а ми ж християни...

І ми всі раптом станемо правильними - правильними.

А можливо через це наше лицемірство ми і живемо в запущеній, далекій від цивілізації країні???

Гріхи наші, та наших дідів - прадідів нас не відпускають, не дають нам розвиватись.

Скільки можна глумитися з Сина Божого???

Якщо не помиляюсь, календар був змінений більшовиками в 1918 році, декретом В.І.Леніна. То чому ми клянемо більшовизм, і в той же час Новий рік святкуємо разом з усім світом, а різдво за зміненим більшовиками календарем. То або Новий Рік потрібно святкувати 13 січня, або нашим церковним патріархам переглянути календар православних свят, і повернутись до єдиного християнського святкування Різдва 25 грудня.

Хотів вітати своїх друзів, та й всі хто загляне на мою сторінку з Новим Роком, а зараз і задумався, а що ми святкуємо? І головне, як???

Сьогодні стало очевидним, що вибори 2012 року мали стати провалом ПР. Щоправда за умови незмінності виборчого законодавства (при виборах за партійними списками):

Сьогодні влада провела парад у Києві, на честь 69 річниці визволення Киева. Щоправда парад був не військовим, а МВСним.

Нарешті. ПР опустилася до 29,99%. Так старалися, так пнулися, так махлювали...

Випадково знайшов фото та відео потопу в Києві 1 та 2 липня.

http://trindelka.net/forum/vse-o-kieve/potop-v-kieve-02-07-2010-goda-t4816.html

2 червня 1962 року у Новочеркаську (тогочасна РРСФР) було розстріляно демонстрацію робітників Новочеркаського електровозобудівельного заводу і громадян міста, які протестували проти харчового дефіциту і погіршення умов життя. Військами Північно-Кавказького військового округу під командуванням генерала Плієва було вбито понад 20 осіб, в тому числі хлопчик шкільного віку, 30 осіб поранено. У серпні 1962 у Новочеркаську було відкрите судове засідання судової колегії Верховного суду РРФСР. Було розглянуто справу 14 найбільш активних "організаторів" виступу. Сім осіб засудили до страти.

Хтось хоче жити при Радянських порядках?

Воспоминания участников

Согласно воспоминаниям командира 29-й отдельной танковой бригады Семёна Кривошеина, его подразделение получило вечером 20 сентября приказ командующего 4-й aрмии В. И. Чуйкова о занятии города и крепости Брест. С этой целью бригаде предстояло совершить 120 км ночной марш из Пружан (имевшиеся в бригаде танки Т-26 имели практическую дальность на одной заправке 90 км и рекомендованную скорость марша 18-22 км/ч). К утру 21, передовые подразделения 29-й бригады приблизились к Бресту с северной стороны. Кривошеин в одиночку направился на переговоры с немецким командованием в отношении передачи города и крепости, отдав приказ о начале движения бригады в Брест в 14:00. Переговоры с Гудерианом, которые велись на понятном обоим французском языке, затянулись до вечера[1].

Кривошеин пишет, что Гудериан настаивал на проведении парада с предварительным построением частей обеих сторон на площади. Кривошеин попытался отказаться от проведения парада, ссылаясь на усталость и неподготовленность своих войск. Но Гудериан настаивал, указывая на пункт соглашения между вышестоящими командованиями, в котором оговаривался совместный парад. Кривошеину пришлось согласиться, однако он предложил следующую процедуру:

В 16 часов части корпуса Гудериана в походной колонне, со штандартами впереди, покидают город, а части Кривошеина, также в походной колонне, вступают в город, останавливаются на улицах, где проходят немецкие полки, и своими знамёнами салютуют проходящим частям. Оркестры исполняют военные марши[1].

Гудериан согласился на предложенный вариант, но отдельно оговорил, что будет присутствовать на трибуне вместе с Кривошеиным и приветствовать проходящие части[1].
 
Гудериан и Кривошеин крупным планом.

Окончив вечером переговоры, Кривошеин отдал уже вступившей в город бригаде указание подготовить к параду 4-й батальон и бригадный оркестр, а также блокировать железную дорогу[1].

Состоявшееся на следующий день прохождение подразделений Кривошеин описал так: В 16.00 я и генерал Гудериан поднялись на невысокую трибуну. За пехотой пошла моторизованная артиллерия, потом танки. На бреющем полете пронеслось над трибуной десятка два самолетов. Гудериан, показывая на них, пытался перекричать шум моторов:

— Немецкие асы! Колоссаль! — кричал он. Я не удержался и тоже крикнул в ответ:
— У нас есть лучше!
— О, да! — ответил Гудериан без особой радости.
Потом опять пошла пехота на машинах. Некоторые из них, как мне показалось, я уже видел. Очевидно, Гудериан, используя замкнутый круг близлежащих кварталов, приказал мотополкам демонстрировать свою мощь несколько раз … Наконец, парад закончился. 
Кривошеин. Междубурье, с. 261[1] 


Генерал Гудериан так описывает события в своих мемуарах: 
В качестве вестника приближения русских прибыл молодой русский офицер на бронеавтомобиле, сообщивший нам о подходе их танковой бригады. Затем мы получили известие о демаркационной линии, установленной министерством иностранных дел, которая, проходя по Бугу, оставляла за русскими крепость Брест; такое решение министерства мы считали невыгодным. Затем было установлено, что район восточнее демаркационной линии должен быть оставлен нами к 22 сентября. Этот срок был настолько коротким, что мы даже не могли эвакуировать наших раненых и подобрать поврежденные танки. По-видимому, к переговорам об установлении демаркационной линии и о прекращении военных действий вообще не был привлечен ни один военный.
В день передачи Бреста русским в город прибыл комбриг Кривошеин, танкист, владевший французским языком; поэтому я смог легко с ним объясниться. Все вопросы, оставшиеся неразрешенными в положениях министерства иностранных дел, были удовлетворительно для обеих сторон разрешены непосредственно с русскими. Мы смогли забрать все, кроме захваченных у поляков запасов, которые оставались русским, поскольку их невозможно было эвакуировать за столь короткое время. Наше пребывание в Бресте закончилось прощальным парадом и церемонией с обменом флагами в присутствии комбрига Кривошеина. 
Гудериан. Воспоминания солдата[7

Сьогодні поминають жертв Великої вітчизняної війни. Скільки життів вона забрала, скільком мільйонам людей поламала долю. Тільки за статистикою Україна втратила 7 млн. населення.

На жаль в нашій країні не прийнято поминати українців та українок, котрі склали свої голови в нерівній боротьбі з окупантами за незалежність України, а також тих, хто склав свої голови від рук НКВД. Вічна їм пам'ять!

«Країна Мрій» сердечно вітає усіх своїх друзів із настанням довгоочікуваного літа, бажає всім бадьорого сонячного настрою та пропонує оригінальний мистецький презент – сторінку вільного завантаження, яка працюватиме на сайті www.krainamriy.com протягом трьох літніх місяців.

Слухайте та насолоджуйтеся!