Зустріч Нового року в різних країнах пов’язана із традиціями, що збереглися з найдавніших часів. Ще в древніх народів зародилося повір’я - як новий рік зустрінеш, так його і проведеш.
Донині в різних країнах прибігають до різних хитрощів, аби “заманити” вдачу, статок і благополуччя.
Так, в Англії за стародавнім звичаєм, коли годинники починають бити північ, відчиняють задні двері будинку, щоб випустити старий рік, а з останнім ударом відкривають передні двері, впускаючи новий рік.
В Австрії вважається, що в новорічну ніч, щоб бути щасливим, потрібно з’їсти шматок свинячої голови або свинячого рила.
В Угорщині в першу секунду Нового року починають свистіти в дитячі сопілочки, ріжки, свистульки. Вважається, що саме вони відганяють від помешкання злих духів і призивають радість, благополуччя. Готуючись до свята, угорці не забувають про магічну силу новорічних блюд: квасоля та горох зберігають силу духу й тіла, яблука - красу й любов, горіхи здатні захистити від лиха, часник - від хвороб, а мед - підсолодити життя.
У Німеччині люди різного віку, як тільки годинники починають відбивати північ, піднімаються на стільці, столи, крісла й з останнім ударом дружно, з радісними вітаннями “встрибують” у Новий рік. А в селах збереглася середньовічна традиція церемонії bleiglessen: перебуває свинцева куля, що “містить таємниці майбутнього”. Куля плавиться до кипіння й переливається в склянку по краплі. Свинець застигає знову. Фігура, яка вийшла, розповість про те, що чекає наступного року.
У Румунії незаміжні жінки зазвичай підходять до колодязя, запалюють свічу й дивляться вниз. Зображення полум’я намалює в темних глибинах води особа її майбутнього чоловіка. Ті, хто не ризикує бродити вночі по вулицях, беруть галузь базиліки та розміщують її під подушкою: сон покаже нареченого.
У Греції Новий рік - це день святого Василя, що прославився надзвичайною добротою. Діти залишають свої черевики біля каміна, у надії, що святий заповнить їхніми подарунками.
В Італії прийнято із квартир у саму останню хвилину старого року викидати розбитий посуд, старий одяг і навіть меблі. Слідом за ними летять хлопавки, конфетті, бенгальські вогні. Вважається, що якщо в новорічну ніч викинути стару річ, то в наступаючому році купиш нову. А всі діти чекають чарівницю Бефану, яка прилітає вночі на мітлі й через коминкову трубу проникає в будинок. Вона наповнює подарунками дитячі черевички, спеціально підвішені до каміна.
В Іспанії існує традиція в новорічну ніч їсти виноград. Під бій годинника потрібно встигнути з’їсти 12 виноградних ягід, по однієї за кожний із дванадцяти прийдешніх місяців.
У Шотландії Новий рік зустрічають своєрідним смолоскиповим ходом: підпалюють бочки з дьогтем і котять їх по вулицях. Таким чином, шотландці “спалюють” старий рік і висвітлюють дорогу новому. Від того, хто першим увійде в будинок ранком нового року, залежить благополуччя хазяїв. Вважається, що щастя принесе темноволосий чоловік, що прийшов з подарунком.
У Скандинавії в перші секунди Нового року прийнято хрюкати під столом, щоб відігнати від родини погань, хвороби й невдачі.
У Древньому Китаї в Новий рік оголошувався єдиний у році свято злиденних, коли кожної міг увійти в будинок і взяти те, чого потребує, а якщо відмовиш - сусіди із презирством відвернуться. У сучасному Китаєві Новий рік - це свято ліхтарів. Він відзначається на п’ятнадцятий день Нового року по місячному календарі. У новорічну ніч запалюють на вулицях і площах незліченна безліч маленьких ліхтариків, вірячи, що іскри від них проженуть злих парфумів.
Самий же Новий рік наступає в січні-лютому, тому асоціюється він із завершенням зими й початком весни. Багато століть жителі Китаю, проводжаючи світлом ліхтарів холод і негоду, зустрічають пробудження природи. Ліхтарям надають різну форму, прикрашають яскравими малюнками, вигадливими орнаментами. Китайці особливо люблять ставити на вулицях ліхтарі у вигляді 12 тварин, що символізують щороку з 12-літнього циклу місячного календаря.
У В’єтнамі Новий рік по місячно-сонячному календарі називається Тет. Це сімейне свято, під час якого забуваються всі сварки, прощаються образи. Свої помешкання в’єтнамці прикрашають мініатюрними мандариновими деревами із крихітними плодами. У кожному в’єтнамському будинку є вівтар предків, і віддати данина їхньої пам’яті - важлива частина новорічного торжества. Відзначають у В’єтнамі Новий рік й 1 січня, називається він “святом молодих”.
У Монголії із приходом першого дня Нового року в країні починається воістину всенародна гулянка. Офіційний Новий рік у країні - 1 січня, а Новий рік по місячно-сонячному календарі називається “Цагаан сар”. За традицією в каTа н родині проводжають старий рік, проводи називаються “битуун”. У цей момент не можна сваритися, сперечатися, лаятися й обманювати, це вважається великим гріхом.
Новий рік у Японії - одне із найпопулярніших свят. Японські діти зустрічають Новий рік у новому одязі, вважаючи, що це принесе удачу й здоров’я. У новорічну ніч діти кладуть під подушку малюнок із зображенням своєї мрії, тоді бажання повинне здійснитися. У квіткових композиціях очолює сосна, що символізує довголіття й витривалість. А ранком, коли Новий рік уже вступає у свої права, японці виходять зустрічати схід сонця, з першими променями вони поздоровляють один одного й вручають подарунки. На фасадах будинків вивішуються оберемки соломи, щоб захистити будинок від злих духів. А найголовніше для японців, це розсміятися в першу секунду Нового року - тоді щастя буде супроводжувати їх весь рік.
Головний новорічний аксесуар - граблі (кумаде), за допомогою яких у новому році японці зможуть загрібати щастя. Щоб піддобрити Божество року, яке приносить удачу в родину, японці споруджують перед будинком кадомацу - невеликі ворота із трьох бамбукових паличок, до яких прив’язують соснові гілки. Також у Японії рівно опівночі починає дзвонити дзвін, що відбиває 108 ударів. За давнім повір’ям, кожен дзенькіт “убиває” один з людських пороків. Їх, як вважають японці, усього 6 - жадібність, злість, дурість, легкодумство, нерішучість, заздрість, але в кожного є 18 відтінків.
В Індії цілих вісім дат, які відзначаються як Новий рік, тому що в країні перетинається безліч культур. В один з таких днів - Гуді Падва - необхідно з’їсти листи дерева ним-їм, які на смак дуже гіркі й неприємні. Але по старому повір’ю, вони оберігають людину від хвороб і лих і забезпечують, як не дивно, солодке життя.
В Алжирі, у Бахрейні, у Йорданії, у Лівані, у Марокко, в Омані, у Пакистані, у Судані, у Сирії й у Танзанії зустрічають Мухаррам - перший місяць року мусульманського місячного календаря. За кілька тижнів до цієї дати мусульмани кладуть на блюдо з водою зерна пшениці або ячменя, щоб вони проросли. На початок нового року з’являються паростки, які символізують початок нового життя.
Єврейський Новий рік - Рош ха-шана - є не стільки пам’яттю про яку-небудь історичну подію, з якого починається відлік років, скільки вдень вищого Суду. Вважається, що в цей день Всевишній судить людей, і на підставі зроблених ними вчинків вирішує, яка доля їх чекає наступного року. Тому головним у такий час є каяття кожної людини. Цей день наповнений молитвами й стриманою радістю. На столі - святкові свічі, кругла хала з яблуками, які вмочають у мед, щоб рік був солодким.
