Інтуітивно

Я відчуваю, що у тебе щось не так.
Крізь відстань, крізь стихії й стіни.
Це не тривога, це не біль, не страх,
Це наче Острах особистісної зміни.
Це як ковток повітря не на повний вдих,
Як мікроциркуляція в судинах,
Неначе шум навколо мозку просто стих
І відчуття немов розірвана тканина..
Я відчуваю як втікає час
Крізь пальці, крізь в'язку рутину,
Навколо душ застряг життєвий фарс,
Який отруює всю світлу днину.
Життя - картина, чисте полотно,
А ми художники, хоча не професійні.
Найлегше малювати землю, дно,
Найважче - це пейзажі божевільні.
Всі фарби для малюнків ц руках,
В душІ, у серці, в погляді, у мрії,
Можливо малювати у думках
Розширюючи межі у надії..