Про етнічну мафію, нарешті, заговорили вголос

«Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься», - кажуть у народі.
Правильно кажуть. У нього, мужика (якщо він, звісно, «мужик» у тому
сенсі, що простий трудяга), за роботою, домашніми та іншими клопотами
вгору ніколи глянути, а тут ще й осоружна т. зв. «криза» до печінки
дістала.

Куди йому – мужикові - аналізувати ситуацію, робити
прогнози на завтра і т. ін. Вдарить «грім», тоді тільки й подумає.
А от коли не «мужик», а «пан» (у нашому випадку - міністр) починає
тягнутися п’ятірнею до лоба лише тоді, коли грім вдарить, це погано.
Для всього погано – для країни, простого люду, їх спокою і безпеки.

У
нашому випадку лише після того, як у столиці від бандитських куль,
випущених громадянами сусідніх держав, полягли двоє українських
міліціонерів, і міністр внутрішніх справ, і його підлеглі «зачухалися»,
заговорили про те, про що «пересічні» давно на базарах балакали.

Луценко вимагає міграційної служби

Але
про все, як кажуть, по порядку. На офіційному сайті чернігівської
обласної міліції 9 жовтня з’явився матеріал «Протидія етнічній
злочинності - питання актуальне». Цитуємо:

«Після недавніх подій
у Києві, коли серед білого дня двоє кілерів, як пізніше з'ясувалося -
вихідці з кавказького регіону, розстріляли з вогнепальної зброї
власника меблевого салону та вбили двох його охоронців - співробітників
спецпідрозділу «Титан», на черговій прес-конференції міністр внутрішніх
справ Юрій Луценко сказав, що відсутність «міграційної служби» не
сприяє роботі міліції. Створення такої служби могло б допомагати
міліції відслідковувати «небажаних гостей» на території України та
попереджати багато злочинів ще в стадії їх підготовки».

І за що ми їх не любимо?

Радіймо! «Дійшло», нарешті. «Дійшло» те, про що давно говорять прості громадяни. Тільки й того, що іншими словами.

І
говорять приблизно так: «Задовбали вже ці зайди – базари «тримають»,
притони, наркотиками торгують, дівчат продають за кордон та й тут нашим
жінкам проходу не дають. У Криму цього року українській жінці без
супроводу чоловіка не можна було не те що відпочити, а просто пройти по
вулиці чи пляжу - лізуть «з пропозиціями», пачки грошей показують…»

Тут
я умисне не пишу про епітети, якими нагороджують українці гостей із
зарубіжжя (не дуже далекого, зазвичай). Здебільшого, ті епітети
стосуються кольору певних частин тіла чужинців (ви самі, шановний
читачу, розумієте, про що я). Зрозуміло, писати таке справді
непристойно - це раз.

А спробуй напиши, то тут в одну мить як
набіжать, як налетять, як наскочать представники різноманітних
«правозахисних» організацій (ті, що на закордонних ґрантах, переважно,
від’їдаються, і почнуть чи то у «ксенофобії» тебе звинувачувати, чи
судами газеті погрожувати, чи ще якимось місцем…

Разом нас багато!

А
ми – не ксенофоби. Ми – українці. Ми – це і я, автор цього матеріалу, і
десятки знайомих мені людей, і мільйони незнайомих, які думають так
само. Думають про те, що давно було пора взяти «під ковпак» усіх цих
«гостей» із-за кордону. І не лише взяти, а притиснути так, щоб писнути
не могли, не те що закони країни порушувати.

А міністр заговорив лише після «грому». Пострілів...

От
тільки не подумайте, шановні земляки, що цей мій матеріал – політичне
замовлення, «наїзд» на відомого політика напередодні виборчої кампанії,
в якій він – не як посадовець, а як політик – має певну і, до речі,
відому українському загалу позицію.

Боронь Боже! Юрій
Віталійович мені куди симпатичніший, аніж, наприклад, його попередники
і наступники – як-то покійник Кравченко чи «підпільник» Цушко. І що
корупціонерів-хабарників – хай не самих «жирних», але все ж таки почали
останнім часом «за жабри» брати – це я бачу.

А що суди їх
виправдовують, зазвичай, то тут вже вина не міліції, а, певне, тих, хто
ініціював так звану «недоторканність суддів».

Скільки їх – відомо

Я
говорю про конкретне – про те, що міліцейські керівники сором’язливо
(переконаний, боячись «наїздів» згаданих «правозахисників») замовчували
те, що в Україні і її регіонах пустила коріння т.зв. «етнічна мафія»,
що боротися з нею важко, але треба.

А тепер… І міністр Луценко
правильно сказав, що потрібна «міграційна служба», що триматиме під
контролем кожного, хто перетнув кордон України, і на сайті
міліцейському теж усе правильно. Але тільки тепер…

Далі на сайті
розповідається про прес-конференцію, що 9 жовтня було проведено у
прес-центрі відділу зв'язків з громадськістю УМВС України в
Чернігівській області. На зустріч з журналістами прийшли керівники
відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС
України в Чернігівській області Іван Ведмідь (начальник) та Віталій
Магдич (заступник).

Розпочав прес-конференцію Іван Ведмідь з
довідки про кількість іноземних громадян, які проживають на
сьогоднішній день на території області та кількість і види
правопорушень, скоєних ними. Так, за вказаною інформацією, на
Чернігівщині зараз проживає близько 4 тисяч іноземних громадян.

2807
із них проживають тут постійно, решта - перебувають тимчасово. Лише
цього року зареєстровано 1,5 тисячі приїжджих, яких поставили на облік.
Разом з цим, протягом дев'яти місяців 2009 року виявлено та
задокументовано понад дев'ять сотень порушень законодавства про
правовий статус іноземців.

Скільки накоїли на Чернігівщині – теж

Окрім
правопорушень, упродовж 2009 року правоохоронцями області
розслідувалось і 36 кримінальних злочинів, скоєних іноземними
громадянами.

Найбільше з них - 17 - майнові злочини, далі в порядку спадання:

  * 9 - ДТП (4 з яких зі смертельними наслідками).
  * 3 – злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків.
  * 2 - тяжкі тілесні ушкодження.

По
одному - тілесні ушкодження середньої тяжкості, вилучення патронів,
зберігання наркотиків, притоноутримання та незаконне позбавлення волі
або викрадення людини.

Етнічна приналежність злочинців виглядає так:

  * громадяни Грузії - 16,
  * Росії - 8,
  * Білорусі - 6,
  * Азербайджану – 3,
  * по одному - громадяни Казахстану, Молдови і Польщі.

Дружба дружбою, а порядок давай!

І
тут-таки, на сайті, сором’язлива примітка: «Крім злочинів, скоєних
іноземцями, 16 громадян інших держав на Чернігівщині також стали
жертвами злочину. Але доречно відмітити, що злочинів на етнічному
ґрунті або ксенофобських настроїв у нашій області не зафіксовано».

Отакої!
Не лише вони, а й проти них – «гостей», бачте, скоюються злочини на
Чернігівщині. «Кістку» «ґрантоїдам-правозахисникам» кинули…

Дає
сайт і загальноукраїнську статистику, вкладаючи її в уста самого
очільника МВС: «За словами міністра Юрія Луценка: « ...з початку цього
року іноземцями в Україні скоєно майже дві тисячі злочинів, у тому
числі 45 умисних вбивств, 70 розбійних нападів, 133 грабежі, 588
крадіжок, 181 шахрайство. Із загальної кількості злочинів - понад
п'ятсот, тобто четверта частина, скоєно вихідцями із кавказького
регіону».

Отакі справи, шановні земляки. Дружба дружбою, як кажуть, а порядок наводити треба.

І
це необхідно робити, не боячись ні правди, ні звинувачень у т.зв.
«ксенофобії», ні того, що і Грузія, і Білорусь є дружніми Україні
країнами, а Росія нею стане, здається, одразу після того, як новий
Президент присягу прийме. Так, схоже, «лягає карта». Але це вже тема
для іншого матеріалу.


http://sna.in.ua/news/1-ua/494-etnichnamafia.html