Кто ж напоил тебя, друга сердечного? Просто убила бы сволочь поганую! Лобик разбил у киоска аптечного? Нет, не сейчас!!! Не сюда! Прямо в ванную. Снова в помаде у мужа рубашечка - Губы накрасят и ездят в автобусах! С чьим телефоном-то здесь промокашечка? Вот ведь проказник, не может без фокусов! И в кошелёчке всего три копеечки... Что говоришь? Проследили и вызнали?! Птичек послушать присел на скамеечке? Там и зарплату твою скомуниздили. Полно, не плачь, на...

Читати далі...

Споконвіку в держави, у нації Стало добрим законом, панове: Жить не може людина у Франції І не знати французької мови. То вода для людини для спраглої, Джерело життєдайне, чудове. Жить не може людина у Англії І не знати англійської мови В кожній мові – квітіння конвалії, Гуркіт грому і гомін діброви. Жить не може людина в Італії І не знать італійської мови. Із колиски до миті останньої Є в людей розуміння здорове: Жить не може людина в Іспанії І не знати іспанської мови. Хай...

Читати далі...

Закрилися всі заводи Давно не працюють Наші славні українці По світі мандрують. Їде Хима аж до Рима Панам ноги мити, Бо на рідній Україні Ніде заробити. Їде Влодко до Росії Москву будувати Щоб було за, що у Львові Дітей годувати. Їде Ніна до Берліна Тілом торгувати, Захотілося їй дуже "Мерседеса" мати. А Марійка у Мадриді Вже живе з іспанцем Просить мужа - "Прости Грицю" Будь моїм коханцем. Роз'їхалися селяни Бакси заробляти. Поля неньки...

Читати далі...

Як починається твій поцілунок, Той виток, де народжується гріх? З руки, що потаємний візерунок Мережить ніжно з пальчиків моїх… Із двох облич, що поруч, подих в подих, Із лоскоту гарячих шепотінь. Із відчуття польоту і свободи, Що нас підносить в синю далечінь… Із подуву, що ледь торкає вії, Із вуст, що пропливають по щоці, По підборіддю, далі – вниз по шиї І завмирають вдячно на руці… Де починається твій поцілунок – Слухняний і вибагливий гравець, Який вустами пише свій...

Читати далі...

(с) Любіть українок, як сонце любіть, Як землю батьківську - без тями. Не бійтеся щирість свою проявить Словами, губами, руками... За карії очі, за вигин спини, За коси русяві - як жито. За викот глибокий, і те, що за ним... За все, що зуміли вхопити У спальні, на кухні, у свіжій траві, В машині, в коморі, у гаю Любіть українок, де стрінете ви – І хай вам Господь помагає! Любіть галичанок, бойкень та лемкинь Гуцулок любіть, подолянок Таврійські дівки, слобожанські жінки...

Читати далі...

В самом центре Европы лежит государство, которое больше всех других европейских государств. Там самая жирная земля для выращивания технической конопли, там дохуя разных природных ресурсов, там шикарные горы и моря. Там есть всё кроме нефти - но и нефть там можно добывать прямо из труб, которые лежат на этой земле там и сям. В общем, не земля - а рай. Многие хотели владеть этой территорией, и многие получили пизды из-за неё. Варвары отпиздили греков, литовцы ввалили татарам, поляки...

Читати далі...

Хотят ли русские войны? Не спрашивай у тишины, Не спрашивай у тех солдат, В мемориалах, что лежат. Спроси у цинковых гробов, В которых молодых сынов С земель соседских привозили Старухам, чтоб те слезы лили. Спроси у бравых тех ребят В Кремле которые сидят, К погонам звезды пришивая, Дубиной «мирною» махая. Спроси у Польши и Литвы- Им о России снятся сны. Спроси у пражской у весны, - Хотят ли русские войны? Спроси у венгров, как когда-то На...

Читати далі...

Два незнакомых человека Случайно встретились в сети Один грустил, искал совета, Другой любовь хотел найти. Друг с другом долго говорили, Пытаясь дружбу завести, Всё друг о друге узнавали, И очень сблизились они. Один - забыл о своей грусти, Он понимание обрёл...... Другой влюблялся понемногу, Но слов он нужных не нашёл. Всю ночь они проговорили, И были счастливы они. И снова в чат потом спешили, Так пролетали ночи, дни...... И вот вопрос: Что за наука? Что в вирте так...

Читати далі...

Напитись голосу твого, Того закоханого струму, Тієї радості і суму, Чаклунства дивного твого. Завмерти, слухати, не дихать, Зненацька думку перервать. Тієї паузи безвихідь Красивим жартом рятувать. Слова натягувать, як луки, Щоб вчасно збити на льоту Нерозшифрованої муки Невідворотню німоту. Триматись вільно й незалежно Перемовчати: хто кого. І так беззахисно й безмежно Чекати голосу твого!