хочу сюди!
 

Альона

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Вулиця........(((((((

  • 08.11.09, 21:33
Зайди в цю вуличку, зайди
І поклонися низько.
Це так далеко від біди,
Та ні — це дуже близько.

Не чути гуркоту гармат,
Що б’ють в чеченські мури,
Та чути, як московський кат
Стріляє в скронь Петлюри.

Не чуть, як тисне на курок
Той, що не має пальця,
Та чути знов останній зойк
Євгена Коновальця.

Не чути, як горить Бамут,
Як стогнуть бетеери,
Та чути, як в землі десь тут
Пульсує кров Бандери.

Життя як смерть, і плач як сміх —
Така в нас доля мила.
Ця вулиця згадає всіх,
Кого Москва забила.

І не заб’ють її з лічби
Хахлацькі недотепи;
Вона знайде гроби й герби
Виговського й Мазепи.

Вона в Прибалтиці пройде,
Зачепить білоруса,
Вона згадає — хто і де
Вбив Литвина і Стуса.

Вона промчить, як маґістраль,
Через міста і весі,
І стане сонцем ця печаль
В кавказькім піднебессі.

Торкнеться до морів і зір,
До падолів облудства;
Вона пройде через Сибір,
Через Голгофу людства.

Вона ще зробить обертас
Через Базар і Крути
І зажада за все од нас
Стражденної покути.

Вона планету оббіжить,
Зітхне в бігу від болю;
Хто вмер за волю — буде жить,
Умре — хто вбив за волю!

Дмитро ПАВЛИЧКО
7

Коментарі

Гість: Любочка5

18.11.09, 21:38

    28.11.09, 21:38

      Гість: Gaill

      38.11.09, 21:53

        Гість: Лютый Гриня

        48.11.09, 22:07

          59.11.09, 00:08

          Нашел кого цитировать . Павлычко! Вот еще его же стихи (фрагмент). называтся "Ода коммунистической силе" (у него не мало подобных стихов):
          "...Ленін силою тією

          Нас надихав навіки.

          Як зерно в темноті глею,

          Впали ми з його руки,

          Щоб несли понад землею

          Сонце, мир, добра ідею –

          Комунізму колоски..."
          Брехун он, лизоблюд, оборотень и человек без совести. Павлычко этот.

            69.11.09, 00:17

            Еще имел совесть Стуса упомянуть, бiсова дитина
            Известно письма в адрес председателя КГБ Юрия Андропова и первого секретаря правления СП Георгия Маркова с набором тогдашних штампов, типа "решительно осуждаем", "не может быть прощения замахнувшимся на самое святое - социализм, дружбу между русскими и украинцами", "никаким отщепенцам не удастся рассорить нас с ленинизмом, с коммунистической партией". Говорилось это в адрес того же Стуса. А послание сие подписали признанные мэтры украинской советской литературы Дмитрий Павлычко, Иван Драч и Яворивский.