Д
ень перший... день четвертий... день сьомий...
ень другий... день п'ятий... день восьмий...
ень третій... день шостий...
Д
ень дев'ятий.
Вранці я все ж сфотографував озеро, але сонце з за гір не дало показати всю красу цієї місцевості. Отримавши порцію сиру від щедрих господарів хатинки біля озера я зібрався і пішов підкорювати г.Ведмежик. Трохи вище на гарній ділянці розташована колиба.
Далі був вказівник що я потрапляю до заповідника, і що тут заборонено ходити, зривати траву та розпалювати багаття я не збираюсь.
Далі дорога пішла під значно більшим ухилом, планшет з навігатором довелось виключити через низкий заряд батареї. Піднявшись на більш меньш рівну ділянку, далі дорога йшла ліворуч та праворуч, праворуч була краща я відразу туди і пішов, трохи пройшовши зрозумів що я не туди йду
довелось включати планшет та дивитись вірну дорогу. Повернувшись назад я пішов в правильному напрямку. Через декілька хвилин через дерева почала вимальовуватися вершина гори. Потім почався жереп. Взагалі я планував
відразу як піднімусь на гору знайти спуск з гори в бік водоспада Кудринець (на навігаторі дорога підходила до гори, тому була надія спуститись відразу щоб не йти по хребту), але робити це в жерепі не захотілось тому
я пішов по Довбушанському хребту до г.Довбушанка.
Добре заморившись я нарешті вийшов з жерепа, думав що він ніколи не завершиться. Далі дорога проходила по камінням, каміння було різне велике мале, гостре та не дуже, рухоме та нерухоме. Погода була не дуже добра, як і настрій. Зверху дув сильний вітер. Щоб вийти до вершини г.Довбушанка треба трохи спуститись по камінням, а спускатись набагато важче чим підніматись, всією вагою стаєш на камінь не знаючи рухомий він чи ні,
тому ноги були в постійній напрузі. Бувало що велике каміння яке повино бути нерухомим рухалось і навпаки коли чекав що невеликий камінь обов'язково зрушиться з місця під моєю вагою, а цього не виходило. Очі теж були
в напрузі вони вишукували кращі каміння для дороги.
Вид на г. Довбушанка при підйомі на г. Малий Горган в квітні - фото
Спуск виявився важким, вдавалась втома. Вийшовши з каміння на землю вирішив відпочити та перекусити. Через декілька хвилин побачив пару з Києва, яка піднімалась в гору, це вже не перша їх гора цієї подорожі і їм сподобались каміння Горган, ну щож кому що подобається.
Нижче на фото зображен іван-чай
Перехід через річку був легкий, води було дуже мало.
Зі слів киян цей будиночок був закритий.
Роздоріжжя доріг - праворуч через річку дорога веде на г.Малий Горган. Ось фото в квітні: фото1, фото2
фото в квітні
фото в квітні
фото в квітні
фото в квітні
фото в квітні
І ось нарешті я прийшов до другої мети мого походу - водоспаду Кудринець. Верхів'я водоспаду.
Відео водоспаду Кудринець
Навігатор майже весь час був вимкнен тому всього 2.62 км відображено, пройдено більше 20км
Пройдено - 2.62 км.
Середня швидкість - 5.2 км/г
Д
ень десятий...