Океан має бути під його вікнами
- 10.06.20, 10:36
В мене є таке собі хобі, я реконструюю в своїй уяві психотипи людей, які мені цікаві, дорогі або від яких я певним чином залежу. Власне, ми всі цим мимоволі займаємося, це наша еволюційно обумовлена навичка, ми ж маємо розуміти, ворог поряд чи друг. В мене немає особливих талантів у цьому, як буває у дуже прозорливих людей, тільки щира цікавість та наполегливе, по краплинці, конструювання особистості, наче збір пазлинок чи мозаїки.
Дає це дійсно багато, бо коректна реконструкція особистості дає уявлення про її мотиви, її тригери, приховані проблеми та схильності. Та і просто розумієш, чи здатна людина на зраду та на яких умовах. Можливо, через це мені страшенно фартить на людей. Навколо мене осідають класні люди, глибокі, цікаві, - і в житті, і навіть тут.
Чим далі від тебе людина, чим вона складніша, чим менше можливості для безпосередніх спостережень, тим важче реконструювати особистість. І оскільки я – психологиня доморощена, власні мірки дуже заважають об'єктивності. Помилки атрибуції - наше все, приходиться весь час з цим боротися в собі.
Але це мені страшенно цікаво. Наче мій власний розумовий конструктор.
Деякий час тому в мене видалась можливість поговорити з людиною, яка давно знає Зє. І та людина підтвердила деякі мої висновки щодо Зє і дала мені дійсно важливу інформацію. Вона сказала, що насправді він не боїться нас. І зовсім не тому, що він страшенно відважний.
Дає це дійсно багато, бо коректна реконструкція особистості дає уявлення про її мотиви, її тригери, приховані проблеми та схильності. Та і просто розумієш, чи здатна людина на зраду та на яких умовах. Можливо, через це мені страшенно фартить на людей. Навколо мене осідають класні люди, глибокі, цікаві, - і в житті, і навіть тут.
Чим далі від тебе людина, чим вона складніша, чим менше можливості для безпосередніх спостережень, тим важче реконструювати особистість. І оскільки я – психологиня доморощена, власні мірки дуже заважають об'єктивності. Помилки атрибуції - наше все, приходиться весь час з цим боротися в собі.
Але це мені страшенно цікаво. Наче мій власний розумовий конструктор.
Деякий час тому в мене видалась можливість поговорити з людиною, яка давно знає Зє. І та людина підтвердила деякі мої висновки щодо Зє і дала мені дійсно важливу інформацію. Вона сказала, що насправді він не боїться нас. І зовсім не тому, що він страшенно відважний.
Він дійсно в океані, а ми в озерах, справедлива алегорія.
Проте є нюанси.Кожен з нас – в своєму особистому озері, але ті озера всі сполучені каскадом, і ми не тільки вивчаємо в наших озерах кожен камінець, кожну істоту та рослину, мілини та глибини, ми ще й обмінюємося один з одним інформацією, ми їх досліджуємо та розширюємо спільними зусиллями.
А він - в океані, без кінця і краю. Без дна під ногами, без землі на горизонті. Як поплавок на поверхні, не знаючи куди плити, не маючи вітрила. І поки що в цьому океані легкі хвилі, та приязно світить сонечко. Але вода мінлива, ми це знаємо, бо знаємо свої озера.
А він - ні.
І ще дуже цікавий факт.
Чого він реально боїться - це нас, коли ми виходимо на площі. Як сказала та людина, "Кривбас не піде проти натовпу". Кривий Ріг натовпу боїться і йому не протистоїть. Ви колись чули про криворізьких «бігунів»? Почитайте, це вражає. Унікальне явище. Банди підлітків, що тероризували місто 10 років. Читаєш, і здається, що мова про 20-30 роки. А мова про 90ті, ми вже всі були.
Натовп - джерело непокорної та небезпечної сили. Але Зє її відчуває тільки коли бачить під вікнами. Не прогнозує сплеску невдоволення, бо... Я вже це казала.
Це важливо для його розуміння.
Не треба ніяких флешмобів та чогось іще. Дієвий тільки натовп. Чим більше, тим дієвіший. Тому поодинці ми не переможемо. Ми маємо об'єднувати патріотичні сили. І об'єднувати не на протиріччях, нехай їх кожен відстоює по своєму розумінню. Але об'єднуватися на тому, що для всіх нас важливо. Нехай поряд будуть стояти принципові опоненти у питаннях ринку землі чи легалайзу. Але якщо вони стоятимуть проти реваншу, заради збереження України чи проти чвавілля- мають стояти пліч-о-пліч, не плюючи один одному на спину та не кидаючи в обличчя один одному пред'яв.
Схоже, бозя має намір нас об'єднати не миттям, так катанням. Думай.Те. Анна Оскомина
4
Коментарі