*** Я переплутала і дощ, і сльози... Якось підвечір, коли день, Мене спинити вже не в змозі... Ні сила вітру, ні пісень... Тоді в очах моїх назавжди, З твоїх безликих голосів, Від мого болю запах зради, Щоб тишу слухать і горіти... Я не просила, тільки сльози, Солоні краплі.. – дощ?.. Брехня!.. А він прийшов і солод зваби Всього тебе за мить пройняв... ... А що лишилось.. – просто жити... З тих пір сама я в забутті, В своїй інерції... Ми...

Читати далі...

*** Він тихо, послідовно добиває свою плоть, Пояснює все просто й лаконічно, Спростовує поверхні, нівелює іншу суть, Обмежує вчорашнім свою вічність. У коренях його немає поступу, - діра, Не чорна, але світла там немає, Потреби не з бажання, та бажання із єства, Не сонце в небесах, а лампа сяє. Пригноблені емоції, безмрійні відчуття, Боятися себе, - найкращий захист, Розради в задоволення та користі нема, Від того, що хтось може співчувати... Самотність...

Читати далі...

*** Проходим поруч стін бетонних, Навколо пустка і пітьма. Сміття за вітром монотонно Танцює в вихорі, а я ... Загальні фрази відкидаю, Тамую свій ж ажіотаж, Тут є усе, але немає Нової стежки, клітка та ж... Про що нагадують ці фото?.. Вогонь емоцій, сміху жар?.. Старим затертим анекдотом, Смішила світ, як він кричав... ... Ми грілись двоє на морозі, багаттям з глянцевих листків, з старих журналів, їх історій, нам линув запах теплих днів... Ти ще питаєш – що тут сталось?.....

Читати далі...

*** Блаженна мить - мій погляд в краще "завтра" Без страху, болю, без жалю, без сцен комічних, без лукавства Тобі ж останнє віддаю...чим ще живу, чим ще хворію...чим мучусь знову, В чім надію свою останню я знайду. Як витвір неба досконалий - цей найвеличніший з дарів! Хіба ж ти знав? Хіба ти вірив? І в небі цім хіба світив?!Ти не зумів... Я ж не любила - я горіла, ти ж не любив - ти лише тлів... Листком зів"ялим впали сльози на море сонячних зінниць, Не уберіг,а лише ...

Читати далі...

*** Ми довго намагались зрозуміти власну справжність, пила холодний чай, ти грався бісером думок, Сполохані обличчя не сховають вашу заздрість. Лякатися майбутнього, коли до нього крок ... Можливо нам ніколи вже не стати цільним пазлом, І Джолі з юним Піттом ідеал на всі часи. пила холодний чай я, а ти - .. повільно гас лиш, Як солодко стає від передсмертної краси .... Самі на цілий світ, на весь забутий космос, Заховані під ковдру почуттів...

Читати далі...

*** Хай запахом твоїм живе цей світ, І жоден промінь не забуде, хто тут вірить, З небес на землю, з зір і до боліт, Твій пафос мою душу знову тішить. Сказати можна все.. чого ти прагнеш?.. Майбутнє зупинити порухом руки?.. Любити, вірити і знати, що не зрадиш, Від болю падати, вставати й далі йти... Мільйон мішків ці плечі вже зносили, А скільки нив лягло і проросло?!! На найкоротші фрази вже немає сили, Пробите дно в човна, поламане весло... А ти хотів садок...

Читати далі...

*** Чому на вас граблі, на мене завжди вила?.. І там де в інших вступ, у мене - епілог?.. Посткриптуми в листах, на стеллах надмогильних, На мові не тутешній, для зморених ляльок... Чому у тиші цій так мало місця щастю, Невже ціна життя в щоденній метушні?.. Відкинь смішні думки, що іншим завжди краще, Відкинь і після себе слова ці прибери. Чому у двадцять три думок як на сто тридцять?.. Збираєш себе зранку з краплинок мокрих тіл... А хочеш покажу?....

Читати далі...

Мені б терпіння трохи і недоспаних ночей, На рани сіль, на тебе вікна й двері... Мені б каміння, у пітьмі з твоїх очей Щось невагоме забирає тебе в мене ... Мені б без музики прожити день один, Тобі в провінції з дорогами не злитись, Тобі в мені... на вічність розчинитись, А я і далі дні плету з хвилин. Мені б життя, де "миші" не в фаворі, Де чорний колір лише чорний колір дна, Де є вірші, де серенади й зорі В одне сплітаються, де ти й з тобою я.... Мені...

Читати далі...