то утро, когда я сожгла все мосты...когда я скинула с себя этот скучный мир...порвала все нити, за которые дёргал кукольник вновь и вновь управляя мной как марионеткой...тем утром, я долго сидела на крыше...вдыхая запах свежего хлеба, который привезли в ближайший ларёк....он перемешивался с запахом дыма с-под сигарет...туман делал воздух влажным, тяжелым...ловила ветер ладошами, кормила голубя хрошками хлеба завалявшихся в кармане...тем утром я поняла, что бесполезно спасать розбитые мечты...

Читати далі...

Наивность - это когда улитка ползущая по рельсам, слыша шум поезда прятаеться в свою ракушку...(с)

Childhood dies when...your cherished dream is broken up...(с) (Детство кончается, когда розбивается твоя заветная мечта)

Сегодня он сказал мне, что я интерестный человек, но полюбил он её. Сегодня у неё сбылась моя мечта (с)

Життя іде і все без коректури... Навіщо ти живеш? для чого? правильно всі ми по суті живемо ні для чого...просто існуємо...але кажемо я прожила...чи може правильніше буде "проіснувала" здавалося б життя кожної істоти кінчається тим моментом який ми всяким засобами намагались відтягти до останнього...та вже так сталося...на місці усмішок морщини, голос охрип, спина зігнулася...ніхто цього не хоче правда ж?...останні роки життя найгірші в житті всього живого...здавалося б я кажу...

Читати далі...

"Доверие - это когда он считая тебя другом, и даёт пароль от своей странички вконтакте, а ты удаляешь все сообщения которые ему присылают девушки, внушая себе вновь и вновь, что он тебе просто друг...(с) Julie"

...осінній вечір, вже починало смеркати, дощ бив по лобовому склі машини стікаючи кривими лініями вниз...двоє їхали по пустій трассі, не було ні людей, ні машин, лише чорна смужка лісу простягалася вздовш...вона усміхнулась йому, і десь в душі їй стало тепліше, що він поряд з нею...знову подивилася йому в очі, а потім знову на дорогу...далі нічого не пам'ятала, крім машини, яка їхала прямо на зустрічну...біла стеля, все таке мутне, якісь невиразні звуки, постаті, люди в білому...лікарня.....

Читати далі...

..мрія...саме слово вже говорить про щось недосяжне, про те, що таке далеке, але так потрібне, необхідне... _______ ...і знову ранок, такий сірий, перша думка, скоріше б наблизився тей день, день коли нарешті вона зробить крок до своєї мрії...коли чекаєш чогось хвилини перетворюються в вічність...і, вбиваєш час, не помічаючи як він вбиває тебе...Раніше любила, страждала, тепер же ні...все це було непотрідним, найголовнішим було навчання і ще раз навчання...вчила книжки він кірки до кірки....

Читати далі...

...за вікном місто...його вкрила ніч така глибока, темна, безмежна ніч...Вона сиділа на підвіконні й дивилася в вікно...хвилини длились в вічність...так боляче курити одну за одною...вітер обвіював волосся, лице...ставало холодно...та все-одно не зачиняла вікна...дивилася на землю...думала, кому вона буде потрібна коли випаде з цього вікна...хто заплаче, хто пожаліє...напевне на ранок в кімнату прийде главна, розбудить всіх, і ми підемо збиратись в школу...вже так ненавиділа це все...ці...

Читати далі...

Осінь....у багатьох ця пора викликає сум, печаль, депресію...асоціюється з якимись незбувшимися бажанннями, розбитими мріями....бо небо плаче...бо птахи летять...бо дерева зкидають з себе літо... В мене ж сум викликає зима...бо я майже не пам'ятаю свого дитинства осінню, чи весною, а лише зимою та літом... Була холодна зима приблизно років 5-7 назад, тоді були дні коли мені просто доводилось залишатись одною, мені маленькій дитині було зрозуміло, що мамі треба вчитись, а тату працювати, а...

Читати далі...