Як біль переростав у гнів

З 6 по 10 листопада в Українському домі демонструється музейна експозиція «Народна війна» - результат більш як дворічної праці науковців Київського «Меморіалу». Впродовж 2008-2009 рр. автори працювали в державних та галузевих архівах 18-ти областей України. Опрацьовано та оцифровано понад 350 фондів і близько 1500 архівних справ. В експозиції, яка складається з 23 розділів, представлено понад 300 світлин та ряд документів, багато з яких оприлюднено вперше.

«За виявленими архівними документами вперше подаються статистичні дані про кількість селянських збройних повстань у всіх тогочасних дев'яти губерніях України, кількість відомих та невідомих повстанських загонів, підпільних антибільшовицьких організацій і їх осередків, антибільшовицьких загонів самооборони та стихійних виступів (волинок) селян проти комуністичної окупаційної влади. Так, упродовж 1917-1932 рр. в Україні діяли 692 підпільних організацій та їх осередків. За військовими, розвідувальними, політичними та чекістськими зведеннями окупаційної влади в Україні діяло 1435 повстанських загонів, з них відомих - 689, невідомих - 746. Селянськими повстаннями були охоплені цілі райони, у яких повсталі проголошували створення окремих республік та своїх тимчасових місцевих урядів. За чекістськими документами в Україні відбулося 268 селянських повстань. З них у 1917-1924рр - 155 та 1928-1932 рр. - 113. Протягом 1928-1932 рр. 265 районів України були охоплені стихійними виступами селян (волинками), з них у 108 районах повсталі знищували чекістів, комуністів, продзагони, що відбирали хліб у селян», - розповідає лідер столичного «Меморіалу» Роман Круцик.

Експозиція висвітлює нелюдські методи винищення українців російським окупаційним режимом та героїчну боротьбу українських повстанців. Повстанців, які здавались, повіривши у радянську амністію в 1918-1924 рр., починаючи з 1926 року, знову виловлювали і розстрілювали. Як засвідчують документи, тих селян, які відбули совєтське покарання, згодом повторно засуджували - до кари смерті. Повстанського отамана Ананія Волинця, організатора повстанського руху на Поділлі, арештовували двічі. 1941 р. його засудили до кари смерті. В останньому слові Волинець сказав: «Я знаю, що я вмру сьогодні, але також пам'ятайте, що всі ви, починаючи від Сталіна, обов'язково виздихаєте завтра».

Як засвідчують документи, московські комуністи не приховували своїх окупаційних дій. В смертних вироках 1921 р. на українців значиться: «Именем РСФСР...»

Після представлення експозиції в «Українському домі» вона стане постійно діючою у залах Музею совєтської окупації. Крім вище згаданої, в музеї постійно діють експозиції «Забуттю не підлягає», «Українські Соловки», «Київський мартиролог» та інші. В музеї функціонує унікальна бібліотека, відеотека документальних та науково-популярних фільмів та комп'ютерний інформаційний центр із сотень тисяч розсекречених за останні роки архівних документів.

Василь БЕРЕЗА