Про користь крику.
- 06.06.11, 10:33
Колись давно був у моєму житті чудовий період, коли я займався ремонтом медичного обладнання в одній із лікарень Львова. В цей час в реанімаційному відділенні працювала молода та симпатична сестричка на ім’я Оленка. Вона була дуже спокійною та врівноваженою людиною. Жодного разу не чув, щоб вона підвищувала голос чи сварилась. Завжди говорила тихо та лагідно, старанно та відповідально виконувала свою роботу.
Ось одного разу заходжу я в реанімаційну палату по своїх ремонтних справах і бачу, як Оленка намагається зняти кардіограму в щойно прооперованого дідуся, який ще не відійшов від наркозу.
Закладає Оленка паперову стрічку в кардіограф, натискає кнопочку «Старт» і ось вони... пішли удари серця на паперовій стрічці. Пішов запис першого відведення, потім другого відведення, почався запис третього... І тут дідусь, який лежав собі спокійно, почав чомусь ворушитись, сіпатись та йорзатись. На це одразу відреагувала стрілка кардіографа. Вона також почала конвульсійно смикатись та вимальовувати всяку нісенітницю. Тобто кардіограма вийшла спотворена.
В таких випадках Оленка лагідно просила пацієнтів, аби вони розслабились та заспокоїлись, лежали спокійно, допоки вона не зніме кардіограму. І слова її діяли магічно. Але як це все пояснити непритомному дідусеві?!! Він же все одно не почує.Нічого не сказала Оленка. Просто заклала нову стрічку, поклала легенько на дідуся руку, почекала, допоки він заспокоїться, та знову почала запис. Ось пішло перше відведення, пішло друге, пішло третє... ні не пішло! Дідусь знову зайорзався!
І не знаю, скільки часу це все б продовжувалось, але в цей момент Оленку терміново покликали і їй на заміну прийшла інша медсестра. Оленка пішла, а нова медсестра прийнялась за запис кардіограми. Пішло перше відведення, пішло друге і, як ви вже здогадались, підійшов момент, коли наш дідусь знову захотів все зруйнувати своїми спонтанними рухами. Реакція нової медсестри була миттєва.- Ти, старий пеньок! СИДИ ТИХО!!! Дідусь затих моментально. Стрілка кардіографа лише чуть смикнулась, але продовжила впевнено вимальовувати удари серця. Медсестра швиденько дописала решту кардіограми, склала її в “гармошку”, написала прізвище пацієнта, проставила час і дату та швидко вибігла з палати.
І лише після цього я посмів ворухнутись. А дідусь і надалі продовжував спокійно та чемно лежати, чекаючи на зустріч із своєю свідомістю.
Коментарі
xMbIPEHOK
16.06.11, 10:42
))да уж.люди в белых халатах
Гість: Лъйошкин_Кот
26.06.11, 11:36
Коли мені було 6 років то мені мали вирізати гланди...Що то таке,думаю багато хто знає...Одним словом,я швидко скумекав,що цього разу мене ведуть явно не на обстеження й т.і.
Оперувала мене жіночка головного лікаря п.Валентина...
Так от спершу я як мала дитина почав щось кіпішувати,але вона мені сказала:
---Не заважай,ніж у роті!(досі пам"ятаю)
Так,от з того моменту й до кінця я лиш сидів з відкритим ротом й спостерігав за процесом...
Ні стогіну,ні крику ні страху...Як не дивно й я й вона,досі пам"ятаємо подробиці операції,для неї я як пацієнт запам"ятався як саме спокійне дитя...Інколи бачу,цю вже літню жіночку та вітаюся...Й дуже вдячний їй...
Так,що важливо дійсно для медика настроїти пацієнта психологічно,але то все приходить з досвідом!
rizonis
37.06.11, 20:45Відповідь на 2 від Гість: Лъйошкин_Кот
То чиста правда!
Водив я сина(3.5роки) до стоматолога. то перший лікар нічого не міг зробити. пішли до іншого, то ця жіночка знайшла підхід, і малий сидів в неї чемно. І все б добре, але гроші бере буквально за кожен свій рух. Тому пішли до третього, а там повний облом. малий навіть в крісло не сів. тому знову ідемо до "деруна", але з психологічним підходом.
Гість: Лъйошкин_Кот
47.06.11, 20:47Відповідь на 3 від rizonis
Хороші лікарі-стоматологи є на проспекті Шевченка,там є клініка навпроти Прокуратури
(за Аптекою старою)
rizonis
57.06.11, 22:25Відповідь на 4 від Гість: Лъйошкин_Кот
То там якраз ми і були! Но деруть як липку
Але що робити підемо ще раз.
Гість: Лъйошкин_Кот
67.06.11, 22:32Відповідь на 5 від rizonis
є таке