Тесен мир. Через каждых сто метров проплывают знакомые лица. Все согреты они одним ветром Все окутаны духом столицы.. Так близки по сценарию жизни. Меж собою так судьбы похожи.. Где-то в воздухе мысли повысли.. И тела где-то бродят их тоже.. Иногда повезет пересечься И узнать в ком-то близкое что-то, на мгновение кем-то согреться, поселиться в душе у кого-то.. Помечтать их мечтою заветной.. Или стать для кого-то мечтою.. Чтобы завтра... опять незаметно...

Читати далі...

Я кажусь маленьким человечком в лодке посреди большого океана, в руках которого нет ничего, кроме весла. Но при этом он мечтает построить на этом океане город..

Смітник по вулиці Кузнєцова. (м. Яготин, р-н Цукрового заводу)[Приєднана картинка]Фотографія мною зроблена 20.09.09Мешканці цієї вулиці неодноразово зверталися до представників Яготинської влади з проханням прийняти якісь міри для ліквідації сміттєзвалища. Але не отримали жодної відповіді на своє прохання.  Минуло декілька років, і люди отямились. Зібралися та гуртом позбирали те сміття. Дещо спалили, дещо вивезли..Від смітника не лишилося ні сліду. Навели порядок і тепер слідкують за...

Читати далі...

Сонце перестало світить. Якась темрява..увесь час. Неначе небо..без зірок..Дивишся на небо, любуєшся зорями.. А потім..бачу-падає одна..Заплющую очі на мить, загадую бажання.. Відкриваю очі - зірок немає..І місяця теж немає.. Небо чорне. І я тоді руками..пальцями..до очей..чи вони відкриті чи ні..бо не розумію.. Так..відкриті.. А потім здавила пальці..так, щоб біль відчути..та зрозуміть чи не сон це часом. Здавила. Боляче..не сон.. Тоді я сіла, де стояла..бо не бачу нічого навкруги...

Читати далі...

Наши тайны уйдут с нами в землю, кормить червей, не сыграв в нашей жизни никакой роли,- ни плохой..ни хорошей..___________________________________________ (-Volchonok-)