* * * * *

У кожного в життi своя пора,
   Коли Душа вiдкрита для любовi,
Для нiжностi, поезiй i добра,
Коли квiтує в свiтi кольоровiм.

В цей час кохання - вищий смисл життя!
За нього можна битися i вмерти!
Без нього не цiкавить майбуття.
Кохання втрата - наче подих смертi.

   Здається, живемо ми лиш цю мить.
Все, що було i буде, то дрiбницi.
Вiд щастя серце млiє i щемить.
Блаженство духу мариться i сниться.

Благословеннi радощi земнi!
Прекрасна щирих пристрастей свобода!
Як злет життя - закоханостi днi!
Перлина їх - любовна насолода!

   Незрозумiло в цьому тiльки те,
Чому одним лиш раз дано пiднятись
До того раю, де любов цвiте?
А iншi можуть що не рiк кохатись!

Не варто нi хвалити, нi судить
Нi тих, нi тих. На все є Божа воля.
Бо з вищих сфер одним дається мить,
А вибраним - за щось - Любов як Доля!

( В. Іващенко )