Вечірня казочка

У якості обіцяного контр-прикладу хотів би розказати вам про країну казок, про смарагдовий острів Ірландії. Ця історія, попередньо з"явились як послання усім юним націоналістам , після вже згаданої ночі на ай.юей. Ну так… для загального розвитку.

У України та Ірландії є багато спільного. Схожість перша і основна. Наявність великого та сильного сусіда, що вважає її територію своєю кровною власністю.
Схожість друга. Голод. В результаті якого кількість населення впала з восьми мільйонів до чотирьох. У нас з цифрами складніше, постійно змінювались кордони, а людей ніколи точно не рахували.
Схожість третя. Боротьба за незалежність. Це окрема тема. У нас потенційних революціонерів превентивно повирізали в тридцятих. В Ірландіїї вони завжди були і багато.

Деталі тут
http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Ireland

Ліричний відступ.
Паралелі між Україною та Ірландією були помічені не мною. Про це багато хто писав.
Навіть наш попередній президент, Кучма Леонід Данилович. Звісно, у даному разі слово "писав" треба взяти у лапки. Особисто я сумніваюсь, що він слова знає такі, які там є. Але книжка, тим не менш варта уваги. Рекомендую усім. Порівняння з Ірландією там чудове. Доречи, питання до нашого літературо-знавця Цилі.
Циляяяя, аговсь!, хто книжечку написав? - може ви у курсі. Дуже цікаво.
.......

В Ірландії я перебував зовсім не довго, тому даний опис не претендує на жодну загальність. Лише пару вражень та асоціацій. Пішли з колегою (власне з тим хто мене туди покликав) обідати, обід відбувавсь за одним великим столом. Весь професорський склад коледжу. До слова про ірландські звички, їжа простецька і після Франції не смачна, але цей недолік компенсуються її великою кількістю. Слово за слово, і я почав допитуватись до сусіда по столу про стан ірландської мови. Мій сусід виявився деканом коледжу, і великим борцем за рідну мову. (Він навіть такий спеціальний значок на грудях носить, наявність якого означає не лише володіння ірландською, а також те, що власнику цього значка приємніше коли до нього звертаються саме цією мовою. (пригадуєте, ми якийсь час теж помаранчеві стрічечки носили, шкода, на цей колір тепер алергія). Коротше кажучи вуйко просіяв, від того що я поцікавивсь проблемами ірл. мови і так розумію його громадську позицію, і трохи не розцілував мене і мого колегу, на превелику радість останнього. Я про себе подякував Богу за зустріч, бо то міг би з таким же успіхом виявитись англійський шовініст і наша суперечка (яка виникла у такому разі аж напевно,
Не посприяла кар’єрному зросту мого колеги).
(От доречи, питання до мовознавців як сказати одним словом «мій колега який мене запросив» -- запрошувач? – нема такого слова.
Німецькою просто – Gastgeber, англійською -- host, українською чи російською є слово господар, але воно не підходить до контексту)

Загальні враження. Стан ірландської мови – значно глибша дупа у
парівнянні з українською. Заходячи у книжковий, ви самотужки не
знайдете полиці з книгами ірландською. При тому, що книги польською знайдете у великих кількостях і на видноті. Те саме на вулицях, там звучить англійська, така приємна слуху іноземця. Можна також почути польську. Щоб почути ірландську…треба щоб сталось якесь добре диво. Картина на телебаченні – знайома до болю. Пропаганда рідної мови проводиться не менш тупими методами ніж у нас на першому національному (чи СТБ, поправте в разі потреби): Село, не гарна дівчина у традиційному костюмі
в колі дідусів , щось виводить у супроводі дивного інструменту. Усі
слухають із серйозним та розчуленим виглядом та час від часу пускають сльозу…
Атпад.
Це при тому що за економічними показниками, Ірландія країна із найвищими темпами розвитку у Європі! Парадокс?!!

По приходу в готель не лінуюсь залізти у вікіпедію.
Ось що я там вичитав.
The second of Ireland's "Great Famines", An Gorta M?r struck the country severely in the period 1845-1849, with potato blight leading to mass starvation and emigration. (See Great Irish Famine.) The impact of emigration in Ireland was severe; the population dropped from over 8 million before the Famine to 4.4 million in 1911. Gaelic once the spoken language of the entire island, declined in use sharply in the nineteenth century as a result of the Famine and the creation of the National School education system, as well as hostility to the language from leading Irish politicians of the time; it was largely replaced by English.

Далі не менш цікава частина про повстанців та терористів. Їх тут водилось у великих кількостях. І поки на горі були вони, усі у кого щось в макітрі було зробили ноги до Америки...

Висновок і невтішний прогноз для України: поки революціонери не повиздихають виснажені нерівною боротьбою один з одним і на їх місце не прийдуть ті, хто вміють не тільки говорити -- діла не буде.
Соррі, оповідь вийшла схематична, тема не розкрита.
Але краще так ніж ніяк.

Коментарі

estet

17.07.09, 00:05

Дзеньки, музи, на жаль, ніякої... але... якщо вже почав...

Гість: Краля Галя

27.07.09, 07:51

Це Ви про Ольстер? Я знаю, що в них в 19 ст. був голод. Просто був неврожай картоплі. Теж можна провести паралель з Україною - картоплю садили, садать і будуть садити. Що пів Польщі в Англії, це правда. Були б ми в Євросоюзі, ВСЯ Україна була б вже там Але не забувайте в Радянському Союзі великий процент чиновників при владі були українського походження.
Буде час, подискутуємо.

Гість: PolkovnikNAS

37.07.09, 09:40

В общем согласен и с параллелями и с основным посылом по поводу национального языка. Можно вспмнить Чехию, которая, в принципе полупринудительными методами "переводила" своих сограждан с немецкого на родной.
Но, уж извини привык думать на русском, и выражать свои мысли соответственно...хотя я поддерживаю идею, что у моих детей должен быть родной язык - украинский.
Как это можно на практике успешно воплотить в Украине - не представляю.

Nech sa paci

47.07.09, 09:48

57.07.09, 19:48

Я не думаю, що паралелей так вже й багато. Крім національного питання, ще більш болючим в них є питання релігійне. Ірландці-католики, анлійці мають свою англіканську церкву. У нас цього протистояння слава Богу немає. По крайній мірі вулиці ніхто колючим дротом не розгороджує і дітей в супроводі поліції ніхто в школу не водить. Відносно ІРА. Вони самі вже визнали, що терором нічого не добилися.
Далі буде.

umami

67.07.09, 22:20

Где же ваше далі?

77.07.09, 22:57Відповідь на 6 від umami

Каюсь, все кінчаю шаритись по сітці... сідаю писати.

88.07.09, 16:50Відповідь на 7 від estet

А Эстетэ нырнул в пучину страстей..и пропал
нас на ба-а-а-абу променяа-а-а--ал

99.07.09, 08:31

Ви зробили вставки в текст. Я раніше їх в Вашому тексті не бачила.

109.07.09, 09:50Відповідь на 9 від Гість: Краля Галя

Ви помітили! Це приємно.
Я дещо доробив, як і обіцяв. Але загалом, текст мені не подобається, тому я його не рекламував. А зараз вже не до того.
Отже, відкладемо цей текст до наступної суперечки за мову

estet

Вечірня казочка

Останні статті

Коментарі